Із жовтня 2007 року в нашій країні реалізується державна цільова програма «Хокей України». Із появою цього документа країна дізналась, що хокей у нас все ж таки є, більше того — він буде активно розвиватись. На відміну від деяких програм, про які забувають ледь не одразу після ухвалення, у випадку з хокеєм влада і справді почала займатися розвитком цього зимового виду спорту.
На думку державних посадовців, проведення масштабної кампанії із розвитку матеріальної бази і створння умов для підготовки спортсменів дозволить зацікавити в хокеї багатьох українців. Зокрема, планами передбачено, що кількість осіб, які займаються масовим катанням на ковзанах та хокеєм, буде збільшено до 600-800 тисяч. Окрім того, у програмі зазначено, що до 2012 року чемпіонат України з хокею у вищій лізі буде проводитись серед 8-10 команд, а в першій лізі — серед 6-8. Нагадаємо, що зараз в Україні існує лише 1 повноцінний професійний клуб — київський «Сокіл», тому кількісне збільшення стане справді суттєвим досягненням для вітчизняного хокею.
Як повідомив президент Федерацію хокею України Анатолій Брезвін, цільова програма «Хокей України» виконується в передбачених параметрах. Наразі збудовано 4 льодових стадіони, причому 3 з них ( в Херсоні, Калуші Івано-Франківської області, а також в Донецьку) — офіційно відкриті. Урочисте відкриття четвертого стадіону відбудеться, за даними Анатолія Брезвіна, протягом місяця в Харкові. Надалі до 2012 року планується побудувати 60 льодових майданчиків (по 12 щорічно), для перших 12-и вже закуплено обладнання. Загальний обсяг фінансування програми становить 2 646,75 млн. гривень, із них з державного бюджету — 960 млн грн. Державні кошти, за словами урядовців, будуть спрямовані передусім на будівництво спортивних об`єктів. На будівництво льодових споруд у 2009 році Кабінет міністрів виділив 150 млн грн зі стабілізаційного фонду, тому, незважаючи на всі труднощі і фінансову кризу, ця соціальна програма буде виконуватись.
Як зауважив генеральний директор державного підприємства "Центральна дирекція з управління та реконструкції спортивних споруд" Борис Бибик, виконання планів великою мірою залежить від активності місцевих влад. Наступні об`єкти планують побудувати у Львові та Борисполі, а також у Донецьку, Горлівці, Сумах, Черкасах, Мукачевому, Алчевську, Маріуполі, Дніпродзержинську та Запоріжжі. Будівництво одного стадіону, за словами фахівця, при стабільному фінансуванні триває менше року.
За словами Бориса Бибика, міста обирались за простим принципом: будуємо льодові стадіони там, де залишилась інфраструктура. Федерація хокею України обирала ті міста, де залишились її філіали, а також спортивні традиції та готові тренери. Наприклад, у Калуші існує хокейна команда та дитяча школа «Олімпія». Відповідно, це місто стало одним з перших, у якому був збудований льодовий майданчик. Повністю ж професійний клуб, нагадав Борис Бибик, в Україні є тільки один — це «Сокіл». Окрім того, зараз існують напівпрофесійні клуби, де грають люди віком до 40 років. «Проте тепер кожне місто, в якому будується спортивна споруда, повинне створювати свій клуб. Інша справа — коли це станеться», — зазначив Борис Бибик. За його словами, раніше в містах були муніципальні клуби, проте місцеві бюджети цього не витримують.
Проблем, за словами експертів, під час побудови льодових стадіонів не було. «Жоден з депутатів чи мерів не сказав мені: «Це непотрібно». І це зрозуміло, адже програма соціальна, фінансується з державного бюджету», — зауважив Борис Бибик. Як зазначив спеціаліст, влада вкладала кошти лише в інженерні мережі та благоустрій, тобто такі речі, які стосуються розбудови самої ділянки. Як зауважив експерт, всі стадіони «йдуть в одну ціну». При будівництві майданчиків працівники спирались на вимоги Федерації хокею України щодо такого типу об`єктів. Нагадаємо, що в Україні використовується так званий «російський стандарт», який більший, аніж канадський. Норма для «російського» хокейного поля — 30 на 60 метрів.
Не останню роль в програмі приділено підготовці молодих спортсменів та розширенню мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Як повідомив президент Федерацію хокею Анатолій Брезвін, для цього в Україні створюється відповідна матеріально-технічна база, на основі якої засновуються школи. «Державною цільовою програмою передбачено, що як тільки створюється льодовий стадіон, при ньому обов`язково повинна бути дитячо-юнацька школа або відділення такої школи. Це такий вид спорту, що нема льоду — нема хокею», — наголошує Анатолій Брезвін. — «Тому загалом ми плануємо побудувати 60 льодових стадіонів. А в Словенії, де менше населення, вже є 62 такі стадіони. Нам ще працювати і працювати».
Наразі в Україні зареєстровано 11 дитячих шкіл — як державних, так і приватних. Зокрема, свою власну школу створив український хокеїст В`ячеслав Завальнюк. Як наголосив Борис Бибик, активно розвивається школа в Донецьку — там вже займається більш ніж 400 дітей. Також вирішується питання з Херсонською держадміністрацією — школа там вже існує, проте має відкриватися нове відділення, через що місто планує збільшити бюджет. Помічаючи такі позитивні зміни, можна впевнено сказати: українському хокею — бути! Тому не виключено, що вже скоро вітчизняна збірна отримуватиме найвищі нагороди на найпрестижніших змаганнях світу.