З падінням світового попиту на металопродукцію, а як наслідок з пониженням світових цін, українські металурги не мають іншого виходу як максимально скоротити виробництво. На сьогодні через відсутність замовлень із 36 працюючих домен зупинені 17, з них 4 — на плановий ремонт. Зупинена половина мартенівських печей. Складські запаси готової продукції підприємств вже перевищують місячний обсяг виробництва. При цьому сьогоднішня вартість українського металопрокату на 20-25% вище російського і китайського, які за окремими видами продукції вже повністю витіснили вітчизняних металургів із зовнішніх ринків.
Зростання цін на чорні метали сповільнилося ще на початку літа 2008 року, а в кінці липня почалося глобальне зниження цін. Так, якщо ще в кінці липня вартість плоского і довгомірного прокату на умовах FOB Чорне море, тобто постачання в порт за рахунок продавця, складала $1100-1180/т, то зараз – $660-780/т.
Відповідно, найбільших збитків зазнали постачальники якраз довгомірної продукції, оскільки вони цілком залежні від стану будівельної галузі. Тенденції зниження попиту спостерігаються у напрямку експорту будівельних металоконструкцій, зниження якого стало прямим результатом світової іпотечної кризи, яка вплинула на європейські (у тому числі, український) будівельні ринки. Світові тенденції призвели до зниження рентабельності українських металургійних підприємств з 25–40 відсотків до декількох, а значить – і до зниження їх здатності покривати виробничі і соціальні витрати. Тим часом, високу собівартість української металопродкції начальник відділу у зв’язках із громадськістю Федерації металургів України Кирило Харахулах пояснює не лише міжнародними тенденціями, а й внутрішніми причинами.
Зниження попиту на металургійну продукцію на світових ринках призвело не лише до зниження обсягів її вітчизняного експорту. На український ринок почала надходити значна кількість металу закордонних виробників. За даними «Української гірничо-металургійної компанії, у серпні поточного року в Україну було завезено близько 3 тисяч тонн навіть турецького металу за ціною нижче ринкової. Для українських металургів це означає посилення конкуренції на внутрішньому ринку з боку компаній із значно більшими фінансовими ресурсами, а часто – і серйозними галузевими програмами державної підтримки. Якщо це триватиме занадто довго, то, за пронозом Кирила Харулаха, це матиме незворотні наслідки для галузі.
У той же час продовжує нарощувати свої потужності китайська металургія. Китай за перші сім місяців 2008 року виробив 308,292 млн. тонн сталі, причому зростання, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, склало 9,3%. При цьому, уряд країни надав істотні податкові пільги металургам згідно “Програми розвитку металургійної галузі Китаю до 2020 року”. В результаті, країна нестримно перетворюється з імпортера в експортера металургійної продукції, і китайські виробники захоплюють нові ринки завдяки демпінговим цінам.
Ситуація в російській металургії стійкіша, багато в чому за рахунок нижчої вартості енергоносіїв, конкурентноздатної ресурсної бази і широких фінансових можливостей для модернізації виробництва. При всьому цьому "Російські залізниці" на 40% знизили вартість перевезень, що дозволило додатково зменшити собівартість металопродукції.
Наслідуючи російський приклад "Укрзалізниця" надала вітчизняним металургам тарифну знижку, але лише 10-відсоткову.
Представники української гірничо-металургійної галузі упевнені в необхідності термінового створення антикризової комісії для вироблення механізмів для подолання кризових явищ в галузі. Ініціатором створення такого органу виступив генеральний директор «Маріупольского металургійнного комбінату імені Ілліча» Володимир Бойко.
Дана пропозиція обговорювалася на нараді в Дніпропетровську 6 жовтня за участю ЦК профспілки металургів і гірників України, галузевих асоціацій, представників підприємств, Мінпромполітики, Мінекономіки, облдержадміністрацій Дніпропетровська і Донецька.
На нараді вітчизняні металурги вирішили звернутися до Президента України, Прем’єр-міністра України і народних депутатів з вимогою створити антикризову комісію і протягом тижня виробити антикризові заходи, у тому числі і зміни в законодавство.
Зокрема, у тексті звернення говориться про запровадження мораторію на підвищення залізничних тарифів і на зростання цін на паливно-енергетичні ресурси до кінця 2008 р. Крім того, металурги пропонують ввести нульову ставку збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, який використовується металургійними підприємствами. А також до кінця року сподіваються отримати нульову ставку ПДВ на природний газ і електроенергію, що дозволить підприємствам зменшити обсяги відволікання коштів і терміни їх повернення.
План порятунку галузі також передбачає зупинити до 31 березня наступного року чинність деяких положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які стосуються незавершенного будівництва і залишків готової продукції. />
Також серед антикризових заходів, на думку металургів, необхідно проаналізувати систему формування цінової політики на залізорудну сировину українських виробників з прив’язкою до методів формування цін на світовому ринку.
У Федерації металургів України стверджують, що вже сьогодні всі необхідні документи розглядаються у Києві. «Важко сказати, які пропозиції буде прийнято, а які відхилено. Всі відповіді щодо створення антикризової комісії будуть через декілька днів» — зауважив Кирило Харахулах.
Втім, експерт не виключає можливості входження російських промислових груп на металургійний ринок України. Зокрема, він назвав групу «ЄВРАЗ», «Северсталь» як потенційних гравців ринку, які не проти придбати насамперед «Маріупольский металургійний комбінат імені Ілліча» та «Запоріжсталь».
Тим часом металургійна галузь є основною експортоутворюючою складової. На чорні метали та вироби з них припадає приблизно 40% експорту України. Так, зниження обсягів експорту металу негативно вплине на Платіжний Баланс країни.
«Якщо якась інша галузь не збільшить обсяги експорту, країна отримає збільшення дефіциту торговельного балансу, що у майбутньому може спричинити девальційний тиск на гривню та зменшити показник ВВП» — зазначає експерт з питань макроекономіки, директор з наукової роботи Інституту економічним досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан.
У ситуації, що склалася, підтримка української металургійної галузі має бути стратегічним завданням для держави, оскільки металургія не лише забезпечує 15% робочих місць в українській промисловості, але і до 50% валютного потоку.