Цьогорічна вступна кампанія ще яскравіше, аніж минулорічна, показала недоліки прийому абітурієнтів за результатами зовнішного незалежного оцінювання. Якщо раніше основною проблемою вступу до вишів вважали корупцію, то тепер загрозою для обдарованих дітей стали… пільгові категорії населення. /> Як вважає, наприклад, депутат Верховної Ради від КПУ і секретар парламентського комітету з питань освіти Катерина Самойлик, нова система прийому студентів, теоретично націлена на знищення хабарництва, насправді породила ще більшу корупцію. Забезпечені батьки масово кинулися купувати довідки, які давали їхнім чадам можливість вступати до будь-якого вузу країни поза конкурсом. Депутат стверджує, що якщо раніше за вступ платили $5-10 тисяч, то цього року за довідку батьки викладали по $20 тисяч, а то і по $40 тисяч. "Насправді корупція перемістилася з університетів до медичних та інших установ, які видають документи про пільги, але нікуди не зникла", — переконана вона.
Пільговики обирають найкраще
Нагадаємо, розхвалене урядовцями зовнішнє тестування було черговим кроком України до впровадження Болонського процесу. Практика незалежних підсумкових тестів із різних предметів широко поширена як у Європі, так і в США. У той же час, за кордоном викорстовуються тести для визначення загального рівня студентів. Наприклад, для вступу в чеські університети випускники шкіл здають «Тест на здібності», до якого входить 70 запитань для оцінки образного, числового та словесного мислення підлітків. Варто також наголосити, що пільг для незабезпечених категорій населення під час вступу до закордонних навчальних закладів не передбачено. Набір абітурієнтів відбувається лише за результатами тестувань, і вже після проходження малозабезпечені чи інваліди можуть подавати прохання про соціальну допомогу.
Утім, українські урядовці вирішили піти популістським шляхом і тому пільгові категорії населення отримали привілеї під час самої вступної кампанії. У результаті в програші лишились не тільки обдаровані студенти, але й сама держава. Представники українських університетів відверто заявляють: відібрати гідних абітурієнтів при великій кількості позаконкурсної молоді було важко. Тому на 1 курс потрапило багато непідготовлених підлітків, яким буде важко пристосовуватись до навчання. Є й інша небезпека. При тому, що пільговики обрали спеціальності міжнародного та економічного спрямування, за кілька років Україну представлятимуть спеціалісти, про фаховість яких можна буде посперечатись.
Як зауважив відповідальний секретар Приймальної комісії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Олександр Востряков, якщо говорити про загальну кількість вступників, то проблема пільговиків дещо перебільшена. Їх у загальній кількості є лише 5-7% по всій державі. Проблема полягає в іншому: пільговики нерівно розподіляються між навчальними закладами, бо вони бажають вчитися в найкращих університетах країни. Тому саме найбільш рейтингові університети потерпають від великої кількості пільговиків.
«Якщо подивитись кількість заяв, поданих до КНЕУ, то можна зрозуміти, що майже всі пільговики сконцентровані на таких престижних напрямках підготовки, як «Міжнародна економіка», «Фінанси і кредит», «Економіка підприємства» та «Правознавство». А на такі спеціальності, як «Прикладна статистика», «Облік і аудит в АПК», «Економічна теорія», на які кожного року конкурс менший, кількість пільговиків або взагалі відсутня, або дуже мала. Цей приклад можна розповсюдити на всю країну», — переконаний Олександр Востряков.
До даного твердження приєднався і президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт. За його словами, пільговиків насправді існує не так багато, але вони обирають лише найкращі місця. «Якщо у нас 40 бюджетних місць, і ми прийняли 15 пільговиків — це ж великі цифри. Коли 40% бюджетних місць надаються пільговим категоріям, я вважаю це порушенням конституційних прав інших абітурієнтів», — наголосив він.
Така ж ситуація спостерігається в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. «На спеціальність «Фінанси і кредит» у нас на 25 бюджетних місць претендувало 38 позаконкурсних. На «Рекламу та зв’язки з громадськістю» на 19 місць претендувало 28 пільговиків. На «Програмну інженерію» на 20 бюджетних місць претендувало 23 пільговики. Тобто, в таких умовах нормально відібрати нормальних абітурієнтів дуже складно», — повідомив проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Шевченко.
До боротьби із пільгами підключають… СБУ та суди
Як зазначають освітяни, довідка про пільгу може стати перепусткою для вступника до нового, кращого життя, адже пройти за конкурсом не так і просто. Тому приймальні комісії стикнулися із явищем махінацій та підробок документів на пільги. Реакція була майже блискавичною: так, керівництво «Києво-Могилянської академії» повідомило, що всі довідки передаватиме на розгляд до Служби безпеки України. «До нас подає документи абітурієнт, який має довідку про те, що його батьки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Але цей документ має силу в тому разі, якщо є підтвердження з боку документів батьків. Він подає ці документи 24 липня, а його батько відповідний документ отримав 23 липня. Тобто, документи в наш університет були подані на наступний день. У нас є запитання і тому ми звернулись до Служби безпеки України. Вони сприймають ці речі як справді серйозні, і тепер ми будемо працювати з подібними документами, до яких у нас є запитання», — відзначив Сергій Квіт.
У результаті в НаУКМА кількість пільговиків стала мінімальною. За даними президента Академії, у підсумку на весь університет залишилось всього 25 осіб, які були зараховані на пільгових умовах. «Всього 25 осіб. І ми домоглися цього в такий спосіб. По-перше, ми підняли прохідний бал сертифікатів. По-друге, після того, як ми повідомили, що будемо подавати пільгові документи до СБУ, відразу приблизно половина тих, хто залишився, забрала документи», — зазначив він.
Для студентів з високим рейтингом, які не пройшли до університетів через велику кількість пільговиків, Сергій Квіт пропонує… подавати до суду. «На мій погляд, найефективніший спосіб боротьби з цим явищем — це якщо інші абітурієнти, права яких будуть ущемлені, будуть подавати до суду, мотивуючи це своїми конституційними правами. У Конституції написано, що кожен може стати студентом на конкурсній основі. Тому, якщо наші абітурієнти будуть ініціювати такі судові процеси, я думаю, що це найефективніший спосіб боротьби з так званими пільговими категоріями”, — зазначив він.
Квоти чи окреме фінансування?
Щоправда, представник Київського національного економічного університету Олександр Востряков не радить ставити питання настільки гостро тому, що пільги для певних категорій вступників передбачені законом. Інше питання — це кількість таких пільговиків та їх сконцентрованість в кількох закладах. Для вирішення проблеми ректори пропонують встановити квоти на кількість пільговиків у кожному конкретному виші. У такому випадку кожен університет отримає затверджену міністерством кількість цільових направлень від кожного обласного управління. «Це невелика кількість, яка рівномірно розподіляється між всіма вузами та не створює загроз для дітей, які мають високий загальний рейтинг», — відмітив він.
Інший вихід — це зарахування пільговиків за окремими категоріями. На сьогоднішній день в Україні існують форми вступу до університетів за державним замовленням та за кошти фізичних осіб. «Як варіант, можливе зарахування таких вступників за третьою категорією, яка б фінансувалась державою за окремою статтею. Окремо фінансували б держзамовлення, і окремо — виділяють кошти на кількість зарахованих пільговиків. Тобто, людина безпосередньо нічого не платить, університет отримує кошти на її навчання, а права обдарованої молоді, які отримують високі бали, не порушуються», — запропонував Олександр Востряков.
Утім, представники навчальних закладів не живуть марними сподіваннями, бо розуміють, що рішення цієї проблеми не в компетенції міністерств; її треба вирішувати на загальнонаціональному рівні. Урядовці із приводу позаконкурсних вступників відмовчуються: на носі вибори, тому приймати непопулярне рішення про скасування пільг не хочеться нікому. Рішуче проти скасування пільг виступив і Президент України Віктор Ющенко. Зважаючи на млявість політичного процесу, поки зрозуміло одне: перевага лишається за пільговиками, а майбутні випускники мають вже шукати репетиторів або приборкати власні амбіції.