«ЄВРО-2012»: як справи?

До початку проведення футбольного чемпіонату “ЄВРО-2012” залишається все менше часу. Внутрішньоекономічна ситуація, політична криза та інформаційні війни явно не сприяють процесу реальної підготовки України до “Євро”. До цього можна можна додати відсутність реальних механізмів отримання закордонних інвестицій, які наразі грають ключову роль в фінансуванні будівництва об’єктів до ЄВРО-2012. 

Бюджет-2009 та інвестиції

Однією із ключових проблем в контексті економічної ситуації в країні є бюджет “Євро” на 2009 рік, який складає близько ₴7,5 млрд. Сума приблизно відповідає потребам підготовки до футбольного чемпіонату, якщо не враховувати готельну інфраструктуру, проте є одне “але”. Ці кошти передбачені спеціальним фондом Державного бюджету. “А це означає, що фактично ці статті не є захищеними і фінансуватимуться за залишковим принципом. Це і є ключовою проблемою, пов’язаною із підготовкою — нереалістичність вчасного фінансування цих процесів” — пояснює директор соціально-економічних програм Центру політичного консалтингу Олег Килимник. 

Проблеми є в інвесторів, на гроші яких насьогодні будуються стадіони, аеропорти та готелі. Наразі відсутня нормативно-правова база, яка б сприяла залученню інвестицій та адаптації українскього інвестиційного законодавства до європейських норм. “Про що ми говоримо і з чим ми працюємо, якщо в нас законом не визначено поняття інвестиції. Від Верховної Ради наразі залежить дуже багато, навіть якщо не буде якихось стабільних фінансових надходжень, наявність законодавчих інструментів значно полегшить процес підготовки до “Євро”. Так в Харкові проблема стадіона була вирішена внаслідок присутності приватного капіталу. Не можна без законів щось робити та щось будувати» — впевнений шеф-редактор сайту громадської організації «Комітет громадського контролю ЧЕ-2012» Андрій Капустін.

"ЧЕ-2012": Між Ю. та Т.

Політичне протистояння між політичними елітами України дуже сильно впливає на підготовку до “ЄВРО-2012”, адже в політичних гравців відсутня згода у загальній стратегії півготовки. Зрозуміло, що “ЄВРО-2012” є проектом національного рівня і його реалізація потребує консолідації всіх ешелонів влади. “Політичні ризики є достатньо вагомими. “Євро-2012” може стати заручником протистояння між Президентом, Прем’єром-міністром та Верховною Радою України. Та і сама політична криза може стати причиною втрати України “Євро-2012” чи, як мінімум, непаритетності при розподілі міст, які приймують “Євро”, між Польщею та Україною” — прокоментував директор центру дослідження громадського суспільства Віталій Кулик. /> Тема “Євро” є гарним приводом для соціальних протестів опозиційних до влади політичних сил. І це цілком зрозуміло, адже тема євро дає широке поле для політичного піару. Актуальнішою ця тематика стане ближче до президентських виборів в кінці 2009 року, і без сумнівів ключові кандидати на президентське крісло будуть активно використовувати тему “Євро” в політичній демагогії, звинувачуюючи своїх головних опонентів в тих чи інших невдачах в рамках підготовки до футбольного чемпіонату.

Інформаціні війни: які міста будуть приймати “Євро”

Ще один важливий чинник поточної ситуації з “Євро” — інформаційні атаки, особливо з боку західних ЗМІ. Ніхто вже не лякає Україну тим, що вона не отримає “ЄВРО-2012”, проте чи на паритній основі відбуватиметься розподіл міст? І Президент України Віктор Ющенко, і Президент Федеації футболу України Григорій Суркіс свого часу заявили, що трагедії не буде, якщо від України “ЄВРО-2012” будуть приймати лише 2 міста (щоправда, Віктор Ющенко потім спростував свою заяву та зазначив, що Україна не допустить непаритетності в розподілі приймаючих міст), що фактично виглядало і для Європи, і для Польщі, як неготовність українських міст приймати футбольний чемпіонат.

Такою політичною неохайністю не могли не скористатись польські ЗМІ, які відразу почали інформувати про повну неготовність України прийняти “Євро”, відсутність будівельних робіт на стадіонах та центральних об’єктах інфраструктури. І це, в першу чергу, спямовано на формування “потрібної” громадською думки в ЄС.

Яке рішення прийме УЄФА? Важко спрогнозувати, проте експерти говорять все ж про паритетний розподіл приймаючих міст Польщі та України, головне, щоб в Україні було де грати і куди прилітати. З іншого боку, далеко не все ідеально і у польських містах, тому говорити про те, що всі вони готові прийняти “Євро” — занадто самовпевненно.

15 травня Україну відвідає Президент УЄФА Мішель Платіні, який розставить всі крапки над “і”. В цьому контексті готовність українських міст стає все більш актуальною, і експерти вже називають аутсайдерів цієї гонки. За словами Андрія Капустіна, якщо від України будуть приймати таки 4 міста, то “пролетять” Львів та Одеса, адже в них наразі найбільші проблеми, як зі стадіонами, так і з інфраструктурою в цілому. Одеса поки що дійсно “пролітає” і тамтешня влада, це розуміючи, фактично жодних реальних кроків для докорінної зміни ситуації не робить. Львів ще може поборотись за “Євро” і потіснити, скажемо, Харків чи Дніпропетровськ. Хоча знову ж, прогнозувати в даному випадку дуже складно, рішення УЄФА може бути неочікуваним для всіх.

Підсумовуючи, варто зазначити, що до футбольного чемпіонату ЄВРО-2012 залишилось 1184 дні. Часу не так багато, щоб вирішити ту низку питань, яка наразі присутня в здійсненні підготовки України. І, можливо, варто зосередитись безпосередньо на проблемах і менше шукати винних, тоді шансів в Україні буде трошки більше. 

 

Читайте также по теме