Спекотне літо-2010 «вкрало» 15-20 відсотків урожаю українських аграріїв. Про це говорять як самі потерпілі, так і економічні експерти. А відтак — ціни на продукти поповзли вгору і гаманці пересічних українців помітно схудли.
Зупиніться, ціни!
Вже минуле літо увінчалося короткою, але інтенсивною істерією під назвою “дефіцит гречки”. Не вродила. До 20 грн. за кілограм крупи — це навіть для бувалих занадто. Втім, Прем’єр-міністр Микола Азаров пообіцяв, що всім вдасться наїстися гречаною кашою взимку, коли спаде ажіотаж. У цілому ж, якщо відраховувати з минулого нового року до фатального для гречки серпня — ціна на крупу зросла вдвічі. З 5-6 грн. за кіло до 15-17 грн. Хоча ціни ще можуть знизитися, але вони не повернуться до минулорічного рівня. Через нестачу гречки на внутрішньому ринку, цілком можливо, що її запаси будуть поповнюватися за рахунок імпорту. За словами директора агентства "ПроАгро" Миколи Верницького, Україна раніше вже імпортувала гречку у неврожайні роки. Постачання здійснювалися переважно з Китаю, який є найбільшим виробником цієї крупи у світі. Експерт не виключає, що Україна буде закуповувати гречку з КНР і в нинішньому році, оскільки китайська гречка дешевша від української.
Через спеку цього літа значний недобір зернових у Росії, вплинула погода на урожайність пшениці і на українських полях. І як наслідок — зростання світових цін на зерно. Як стверджує керівник аналітичного відділу консалтингового агентства "Agriculture" ("ААА") Марія Колесник, у найближчому майбутньому ціни на зернові і всі продукти переробки зерна зростуть. Звичайно, не на 25 відсотків, як заявляють ті, що вже впали в панічні настрої, але все ж таки удар по гаманцю буде завдано серйозний. Якщо ще півтора місяці тому продовольчу пшеницю можна було купити за 1200-1300 грн. за тонну, то зараз офіційна ціна становить 1500-1550 грн.
Також Марія Колесник відзначає, що зростання цін на кормові культури вплинуло на підвищення цін на комбікорми для тварин. І тут уже спрацьовує ланцюгова реакція: дороге зерно — дороге м’ясо. «Вартість кормів — це 60-70 відсотків собівартості виробництва м’яса. Тому в найближчому майбутньому ми можемо очікувати подорожчання на м’ясопродукти в середньому на 20 відсотків. Те ж стосується і молочної продукції. Додатково на молочний ринок тисне підвищений попит на сухе молоко з боку Росії та міжнародних ринків. Плюс до цього у нас скорочується виробництво молока на 10 відсотків. Додайте ще сезонний чинник. Молочна продукція подорожчає більше, ніж на 20 відсотків », — прогнозує Марія Колесник. Також експерт нагадує, що очікується певне зростання курсу долара, що теж вплине на ціни на продукти харчування.
Ще один стратегічний продукт харчування — картопля, теж обіцяє дорожчати. Науковий співробітник Інституту економічних досліджень Сергій Кандул вважає це також наслідком несприятливимх погодних умов. «У нас особлива структура виробництва картоплі в Україні — 80 відсотків її вирощується у приватних господарствах, які просто ніяк не могли протистояти погодним умовам, тому ціна, швидше за все, буде рости, незважаючи на новий урожай», — підкреслює експерт. Щоправда, невеликі “канікули” для українських гаманців влаштували сезонні овочі та фрукти, які виробляються в Україні. Однак ближче до середини осені ціни на них теж будуть збільшуватися.
Спека позбавила аграріїв третини врожаю цукрового буряку. «Традиційне запитання: “скільки ложечок цукру в чай?” скоро стане непристойним », — відзначає менеджер одного з київських магазинів. — «Керівництво повідомило — очікується дефіцит». Через дороге продовольче зерно і борошно ціни на кондитерські вироби теж будуть кусатися. Як зазначає генеральний директор «Укркондитер» Станіслав Мироненко, вітчизняні виробники кондитерських виробів намагатимуться не допустити різких коливань цін на свою продукцію, проте будуть змушені з певною періодичністю підвищувати їх на 3-4 відсотки.
Чому?
У минулому році визначальним чинником зростання цін на зернові був стрибок цін на нафту і гра на ф’ючерсах. Але в нинішньому році і експерти, і самі виробники сходяться на думці — на ціни багатьох продуктів вплинули саме несприятливі погодні умови. Провідний економіст Тетяна Омельчук, відзначає, очікування того, що буде ще гірше, підштовхує виробників завищувати ціну на продукти. За її словами, це звичайна ситуація для країни з нестабільною економікою. Плюс — очікування виборів, призначених на 31 жовтня. Серед менш суттєвих чинників Микола Верницький відзначив високу вартість логістики, енергоносіїв. «У принципі, в останні роки ризик виробництва став ще вищий. У нашій економіці основоположні негативні фактори не змінюються: вільна конкуренція не розвивається, виробники конкурують між собою слабо. Сировинна база нестабільна, що ми бачимо на прикладі останнього подорожчання м’яса ». Експерт прогнозує подальше зростання цін, що також пов’язано з інфляційними процесами. «Треба розуміти, що інфляція не має зворотної дії, вона діє практично на всі товари, що виробляються, у тому числі, на продукти харчування. Сьогоднішня інфляція в 10-12 відсотків буде в мультиплікаційному порядку відбиватися на продуктах харчування », — підкреслив Микола Верницький.
Втім, знаходяться і ті, хто звинувачує в біді АПК не тільки аномальне літо, але й уряд. Зокрема, опозиція впевнена — аграріїв кинули напризволяще — ось вам і результат. І тут складно посперечатися. Місяць тому Кабінет міністрів істотно урізав допомогу сільському господарству зі Стабілізаційного фонду країни. Фінансування сектора АПК скоротилася з 2,903 млрд. грн. до 1,253 млрд. Грн. На тому, що українська влада «завинила» перед українцями, також наполягає завідувач відділу Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Євген Камінський. «Річ у тому, що поки в Україні немає внутрішнього ринку. Все вирішує не бізнес, не ринкові відносини, а влада, — стверджує експерт. — У нас знову страждає виробник. Це означатиме подальшу втечу селян і фермерів, їх небажання працювати в цій сфері, а отже, вони будуть шукати роботу деінде. З іншого боку, влада на сьогодні не знайшла тих факторів впливу, які можна було б назвати ринковими і які дозволяли б одночасно виходити на зовнішній ринок».
Інша справа в Європейському союзі. Приміром, в 2009 молочники з ЄС, які отримували 7,5 тис. євро держдопомоги, почали масові протести проти низьких закупівельних цін на свою продукцію. Молочні фермери зібралися дружною командою і вирушили просто до Брюсселя, до єврочиновників. Там вони заблокували місто тракторами і пролили молочні ріки перед будівлею Ради ЄС. Дотації фермерам збільшили вдвічі.
У нас же на фермерах звикли економити. Втім, це давно не секрет, що сільське господарство в Україні — сфера неприбуткова. І без дотацій аграрії часто зазнають збитків. Але справедливості заради варто відзначити, не тільки у нас, в усьому світі без держдопомоги аграріям сутужно.
Чи те ще буде …
Обіцянки не підвищувати ціни на продукти харчування чиновники повторюють наполегливо, як старанний буддистський чернець — мантру. Прем’єр називає зростання цін спекулятивним і штучним. Для стримування цін навіть пролунала пропозиція запровадити мораторій на подальше підвищення. Як відомо, мораторій — захід, що застосовується в критичних ситуаціях. Невже все так погано і невже це єдиний шлях до порятунку ринку продовольства?
У тому, що мораторій на зростання цін — проти принципів ринкової економіки, впевнений Микола Верницький. «Уряд нічого не робить для того, щоб якимись монетарними методами захистити незахищені верстви населення, а вводить подібні обмеження, що буде додатково тиснути на виробників», — стверджує він. Штучне регулювання цін не вважає ефективною і Сергій Кандул. За його словами, більш прийнятним способом могли б стати субсидії на продуктові товари для певних кіл населення, так звана, адресна допомога.
Втім, їжа практично у всіх країнах світу дорожчає і це нормальна тенденція, відзначає Микола Верницький. За його словами, єдина відмінність у тому, що темпи зростання значно нижчі в розвинених країнах, ніж в Україні, а все за рахунок сильної конкуренції. Те, що світові продукти харчування дорожчають, підтверджують і дані Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO): ціни на продукти харчування досягли найвищого рівня за останні два роки. У період з липня до серпня індекс цін на продовольство виріс на 5%, стверджує міжнародна організація.
До речі, саме в країнах з низьким рівнем розвитком більшу частину доходів населення витрачає на продукти харчування. Іншими словами, чим менш розвинене суспільство, тим дорожче йому обходитися їжа. Хоча, кого в Україні цим здивуєш?