Минув місяць відтоді, як уряд «для забезпечення продовольчої безпеки» увів квоти на експорт зерна. Цей захід, з одного боку, не захистив ринок країни від подорожчання окремих товарів — гречки, хліба, молока, з іншого, — поставив аграріїв у складне становище. Вони стверджують, що через обмеження можливості продавати зерно за кордон за міжнародними цінами, сільгоспвиробники потерпають від збитків, які, за попередніми даними, вже перевищили 10 млрд грн.
За деякими оцінками, цього року фермери отримали вдвічі менший врожай, ніж у минулому році, при цьому витрати були такі самі. Щоб покрити збитки, фермери, логічно припустити, мали б продавати зерно за вищими цінами. Проте і без того позбавлені державної підтримки, вони опинилися постали перед новим випробуванням — обмеженнями на вивезення зерна за кордон. “Природа сама регулює ціни. Якщо у всьому світі ціни зросли, то чому в Україні, де врожай вдвічі менший, вони повинні бути низькими? Вони знищують фермерські господарства, які без того ледь тримаються”, — зазначив голова Асоціації “Нива Переяславщини”, герой України Олександр Мостіпан в коментарі кореспондентові агенції «ГолосUA» .
Та й за умови, що врожай зернових цього року перевищив 41 млн. тонн і за потреби на продовольчу безпеку не більше 25 млн. тонн, блокування експорту аграріїї вважають дивним. А перелік підстав, на які посилається МінАПК для обмеження експорту, вони оцінюють як формальний. Тим більше, що, як виявилось, все це не вберегло країну ані від підвищення цін, ані від ажіотажного попиту на деякі продукти. Натомість різниця між закупівельною ціною в Україні і ціною, за якою зерно продається за кордон, досягла 100 доларів за тонну.
Як стверджують власники фермерських господарств, заборонні кроки уряду призвели до того, що вони змушені були зупинити збирання кукурудзи. Її просто нікуди подіти, оскільки елеватори в країні переповнені. Тож зерно, яке потребувала держава для «забезпечення продовольчої безпеки», наразі нищить час і негода. Як відомо, квоти на експорт зернових будуть діяти до кінця року, проте вже зараз ширяться чутки, що Міністерство аграрної політики збирається збільшувати квоти на експорт кукурудзи. Проте наскільки і коли це буде здійснено, а головне, — чи не буде взагалі продовжений термін дії заборони на експорт зерна, наразі невідомо.
На думку віце-президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України Миколи Стрижака, пояснення такій політиці криється в особистій зацікавленості окремих урядовців. “Я не вірю, що Україна продає зерно на світовому ринку не по світових цінах. А у нас ціна обвалилася, значить, ця різниця пішла комусь до кишені. Заробив той, хто дає дозволи. Квоти — це найчудовіший матеріал для корупційних схем: хто дає дозволи на квоти, той отримує 100 доларів за тонну”, — пояснив М. Стрижак.
За його словами, в Україні наразі налічується 42 тисячі фермерських господарств, які обробляють 4,5 млн га землі. Крім того, існує також 4,6 млн особистих селянських господарств. Це ті люди, які працюють заради того, щоб Україна і справді була житницею Європи, тож чого вони не можуть отримати гідну винагороду? Натомість держава створює всі умови для того, щоб таких працівників ставало все менше. «В країні склалася стійка ситуація коли ціни на сільгосппродукцію постійно зростають, але селяни отримують все менше», — наголосив М. Стрижак. Так, за його словами, ціна на молоко у роздрібній торгівлі постійно підвищується, однак закупівельні ціни залишаються на тому ж рівні. «Ця вся політика ведеться до того, що не зерно зайве у нас, а селянин на землі зайвий. Уже хочуть продавати землю, і бажають зробити це без особливих турбот. А селяни на землі — це зайва турбота, все йде до того», — зазначив М. Стрижак.
І питання землі турбує селян не менше, ніж ціни на зернові. Фермерів неодноразово звинувачували у тому, що вони проти створення ринку землі в Україні, однак насправді селяни заперечують проти неминучого скуповування величезних площ великими латифундистами, що станеться в разі скасування мораторію. Як зазначив перший віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Ярослав Кардаш, основною проблемою ринку землі й донині залишається неврегульованість законодавства в цій сфері. “Зняття мораторію на продаж сільськогосподарської землі за відсутності нормативної бази призведе до її концентрації в руках того, хто на сьогоднішній день володіє капіталом. Ми бачимо щороку, як продається земля і чомусь ніхто не відслідковує, яким чином це робиться”, — зазначив Я. Кардаш.
Асоціація фермерів вже звернулися до Президента із проханням втрутитися у ситуацію й підтримати аграріїв та малий бізнес. Вони також провели пікет під стінами міністерства АПК, який назвали «попереджувальним». Однак спинятися на цьому вони не збираються. «Сама ситуація змушує нас робити заяви, страйкувати й бойкотувати. Більше того, якщо ситуація не буде вирішена, ми будемо змушені піднімати все фермерство», — наголосив Микола Стрижак. Він вважає, що його підтримають фермери по всій країні. Так, за його словами, аграрії Рівного і Донецька вже пообіцяли перекрити траси, якщо ситуація потребуватиме того.
У свою чергу голова страйкового комітету Асоціації фермерів Леонід Кириченко заявив, що фермери налаштовані досить рішуче і щодо скасування мораторію на продаж сільгоспземель. За його словами, вони будуть робити все, аби не допустити скасування мораторію найближчим часом. “Із землею я на 100% кажу: не дозволимо зняти мораторій в цьому році, як говорять у вищих ешелонах влади! Ми не випустимо нікого з Верховної Ради!”, — заявив він.
Можливо, такі рішучі дії, нарешті, привернуть увагу влади до проблем галузі. Виправити ситуацію скасуванням квот, на думку фермерів, наразі навряд чи вдастся, проте принаймні можна буде мінімізувати збитки й врятувати врожай вже наступного, 2011 року. А крім того, добре було б, як наголошують фермери, пришвидшити початок аграрної реформи, необхідність якої глава держави відзначав неодноразово. />