Наприкінці жовтня колегія митної служби схвалила концепцію реформування української митниці із назвою «Обличчям до людей». Серед її положень — розвиток застосування принципу «єдиного вікна», створення в пункті пропуску єдиного контрольного органу, а також уніфікованих правил визначення митної вартості і декриміналізація контрабанди, аби митні процедури проходили законно, просто, безпечно та швидко. Крім того, розглянуто проект нового Митного кодексу, прийняття якого має наблизити Україну до міжнародних стандартів, створити умови для спрощення і прискорення митних процедур, сприяти збільшенню товарообігу з іншими країнами. Голова Державної митної служби Ігор Калетник впевнений, що позитивні результати реформування повинні відчути вже найближчим часом як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, так і громадяни.

Втім, народний депутат від фракції Партії регіонів, голова парламентського підкомітету Комітету з питань податкової та митної політики Дмитро Святаш вважає, що українська митниця вже нині досягла деяких результатів у основній своїй функції — перешкоджанню контрабанді. За його словами, позитивним моментом є те, що обсяг контрабанди значно зменшився, дстали прозорішими митні процедури. Водночас депутат побажав митній службі не займатися не властивими функціями, до яких він відніс акцію «Контрабанда, стоп!» Він вважає, що є Митний і Кримінальний кодекси і функція митниці чітко втконувати їх. Дмитро Святаш впевнений, що для плідної роботи українській митній службі повинно вистачати й чинного законодавства.

Натомість, народний депутат від БЮТу, екс-міністр економіки Сергій Терьохін вважає, що митне законодавство України потребує серйозних змін. Головним аргументом він назвав те, що Україна, приєднавшись до Протоколу Міжнародної конвенції зі спрощення та гармонізації митних процедур ще у жовтні 2006 року (Кіотського протоколу), досі не привела у відповідність із ним власне законодавство, що й є головною причиною «митних» проблем. «Україна приєдналася, але Митний кодекс не був змінений. Коли ми приєдналися, я подав проект Нового митного кодексу. Але, якщо ви поїдете на кордони, то побачите — найбільші маєтки митниками збудовані. Тому цей проект “завис” у Верховній Раді».

Головна невідповідність міжнародним стандартам, за словами Сергія Терьохіна — визначення вартості імпорту за непрозорими списками та існування корупційного механізму, коли митники за кошти імпортера виїжджають для перевірки вартості товарів на підприємства-виробники за кордон. Водночас, за словами парламентарія, якщо сьогодні всі мита збирати правильно, імпортні товари подорожчають у півтора рази, як це свого часу сталося внаслідок реалізації кампанії “Контрабанді стоп!”. Тому головною пропозицією Сергія Терьохіна, що включена до проекту змін до Митного кодексу, є зниження імпортного мита.

Водночас народний депутат із фракції Блоку Литвина, секретар парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Катерина Ващук вважає, що митна служба України вже досягла певних успіхів завдяки запровадженню рефрм. За її словами, перші кроки з реформування митної служби робляться у напрямку адаптації діяльності до європейських митних служб. Ухвалюються конкретні програми, вже подані до парламенту зміни до Митного кодексу. Все це вона оцінює як позитив.

Проте народний депутат висловила побажання, аби митниця працювала не лише на наповнення бюджету, а більше піклувалася про захист вітчизняних товаровиробників, сприяла їхньому проникненню на міжнародні ринки, як це робиться у всьому світі, та ефективніше протидіяла контрабанді. За її словами, це, зокрема, стосується забезпечення контролю якості продуктів харчування, насамперед на вміст ГМО та речовин, які не використовуються українською харчовою промисловістю. Загалом, на думку Катерини Ващук, необхідно, аби всі недоліки попередньої роботи митних служб були усунені, а добрий досвід збережений та примножений.

Читайте также в рубрике Экономика