Музей українського народного декоративного мистецтва презентував завершальний етап програми „Антикризова весна” відкриттям Першого Міжнародного фестивалю емалі в Україні, який триватиме до 5 липня в Києві.

Упорядниками свята емальєрів виступили директор музею Адріана Вялець, керівник відділу музейної експозиції Ольга Новодережкіна та художник-емальєр Юлія Бородай, чиї роботи широко відомі в Україні та в світі. Основні заходи фестивалю та виставки проходитимуть у залах Музею українського народного декоративного мистецтва, що знаходиться на території Києво-Печерського історико-архітектурного заповідника. До участі в Першому Міжнародному фестивалі емалі запрошені близько 50 провідних вітчизняних і зарубіжних художників-емальєрів, зокрема, митці з Росії, Грузії, Угорщини, Франції, Румунії та Іспанії. Вони представлятимуть мистецтво емалі в ювелірному мистецтві, станковій галузі, архітектурі та "contemporary art".

Організатори фестивалю відзначають, насамперед, актуальність цього виду мистецтва, яке нині переживає справжнє відродження і починає новий виток у своїй історії. Нині емаль стає популярною не лише серед ювелірів і „прикладників” — до неї починають звертатися живописці й скульптори, вбачаючи в цій технології новий засіб для створення нового мистецтва. Зокрема, відома українська майстриня Юлія Бородай, яка є автором ідеї фестивалю, переконана, що ”художня емаль, яку вважали традиційно прикладним і ювелірним мистецтвом, нині завойовує нові горизонти. Сучасна емаль змагається нині з такими класичними образотворчими видами, як живопис, графіка, монументальна мозаїка чи вітраж.”

Мистецтво емалі, на відміну від цих класичних видів мистецтва, має дуже давню історію, яка починається ще з часів Давнього Єгипту. Свої емальєрні традиції має і Україна — вони почали зароджуватися ще за скіфської доби. Це мистецтво було надзвичайно поширеним і у Київській Русі. Можна припускати, що у слов’янську культуру техніка емалі прийшла з Візантії. Проте стародавні українські емалі були яскравіші, з характерним білим тлом, що надавав більшої інтенсивності кольоровій гамі. Поліхромна емаль широко використовувалася давньоруськими ювелірами у 11-13 ст.

Унікальні зразки таких виробів з оздобленням емалі нині можна побачити в столичному Музеї історичних коштовностей та на виставці „Скарби Києво-Печерського заповідника”. Насамперед, це знамениті колти — характерні для слов’ян скроневі прикраси, що підвішувалася до головного убору на стрічці чи металевих ланках – ряснах, які любили носити наші пращури. Або унікальна і єдина в своєму роді золота скіфська пектораль, аналогів якої немає ніде у світі, яку було знайдено у кургані Товста Могила у Дніпропетровській області. Всі ці речі також були прикрашені перегородчастою емаллю. Координатор фестивалю Адріана Вялець розповіла, що для того, аби експонувати скіфську пектораль за кордоном, було виготовлено її спеціальну гальванокопію, оскільки за межі України оригінал не вивозиться. І єдина деталь, яка відрізняє скіфську пектораль від копії – це залишки емалі на окремих деталях оригіналу.

Найбільшого розквіту мистецтво емалі досягло в епоху українського бароко, яке представлено, переважно, іконами, церковним начинням та ювелірними прикрасами. З кінця ХІХ ст. емальєрне мистецтво почало більше розвиватись як станкове, але за радянських часів про нього дещо призабули.

Нині в Україні спостерігається новий виток розвитку емальєрної творчості, а Міжнародний фестиваль емалі, на думку його організаторів, дасть можливість привернути широку увагу громадськості до цього виду мистецтва і створити нову колекцію з творів найкращих сучасних емальєрів. „Цей фестиваль є дуже цінним в тому плані, що він має показати мистецтво емалі по горизонталі й по вертикалі, — говорить Юлія Бородай, — від ювелірних виробів, картин, скульптур до можливостей застосування цієї техніки в архітектурі та у такому сучасному напрямку, як “contemporary art», що іде в андеґраунді сучасного мистецтва. Крім того, буде представлено українську емаль за регіонами розвитку емальєрства : це Київ, Ужгород, Львів, Хмельницький, Одеса, Ізмаїл, Сімферополь, Дніпропетровськ, Харків. Тобто, тут практично вся Україна і майже всі митці, які працюють з цією технікою.”

Для того, аби відвідувачі фестивалю змогли краще познайомитися зі всіма учасниками фестивалю та їхніми роботами створено Інтернет-сайт фестивалю, який в майбутньому працюватиме як віртуальна арт-галерея. А також випущено каталог і диск, на якому викладено всю інформацію про мистецтво емалі та художників-емальєрів, що беруть участь в Першому міжнародному фестивалі емалі в Україні.

Насамкінець, Адріана Вялець висловила сподівання, що на цей фестиваль, який швидше має форму європейського бієнале, чекає велике майбутнє, адже він має дуже потужній потенціал. „ Я вірю, що на нашу експозицію колись стоятимуть такі ж черги, як і на останню виставку до Арт-центру сучасного мистецтва Пінчука, який презентував роботи Д. Херста. Зрозуміло, що ці два мистецтва є надто непоєднуваними, але мені прикро усвідомлювати, що ми виховуємо наших співвітчизників на такому агресивному мистецтві, в той час, як ми повинні давати більше позитиву. І наш музей, в цьому розумінні, виконує дуже добру справу, даючи старт такому потрібному фестивалю, який несе в собі великий заряд позитиву. Це дуже цікавий вид мистецтва і дуже сучасний. І наші художники, дійсно, працюють дуже цікаво, різноманітною, творчо, абсолютно не поступаючись закордонним колегам, і все-таки, мають своє, особливе і неповторне національне обличчя.”

Довідка з “Вікіпедії”: “Емаль — це склоподібний матеріал, що використовується для художнього декорування та технічної обробки виробів з металу. У мистецтві емаль використовується у техніці емалювання. Емаль складається із ряду солей металів та силікатів, що при випалюванні при високій температурі (500-800 °C) формують однорідну масу, яка здатна утворювати стійкий зв’язок із металом основи. Найпростіша емаль що використовується з давніх давен, складається з суміші кременю, піску, свинцю, соди, або поташу і бури.

Київ	Одеса	Харків
вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:

# емаль

Читайте также в рубрике Политика