Мало хто знає, що Державний прапор України насправді перевернутий «догори ногами»? Можливо, багато наших негараздів саме через те, що замість правильного за всіма канонами геральдики – жовто-синього полотнища, ми маємо неправильне – синьо-жовте? В усякому разі є причина думати, що Україна живе за принципом «з ніг на голову» не лише через недалекоглядність і сварливість наших політиків, але й через певний фатум, який тяжіє над національним символом…

Перевертання «синього» і «жовтого» в українській історії

Жовті, сині і блакитні кольори супроводжують історію українського народу з давніх-давен – часів поклоніння сонцю й небу. Знав про це і мудрий перший президент України Михайло Грушевський, який у 1918 році разом з геральдистами розробив головний символ української державності – прапор. І був він жовто-синій! Саме така послідовність кольорів сягає корінням далекого минулого – часів герба Галицько-волинського князівства – золотого лева в синьому полі, який з’явився у другій половині XIII століття.

Цікавим є й той маловідомий факт, що Михайло Грушевський спочатку запропонував зобразити український прапор у вигляді синього поля, на якому намальовані жовті зірки. Проте цю ідею відкинули через схожість з американським стягом. Напевно, згодом задумку Грушевського «поцупили» європейці і тепер прапор Євросоюзу дуже нагадує первинну задумку створення українського стяга. Однак до суду за плагіат на них подати не можна, оскільки хитрі європейці свої «зірочки» обвели колом.

На жаль, «правильний» – жовто-синій прапор протримався недовго. У цьому ж 1918 році до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський, який зробивши переворот, скасував Українську Народну Республіку і створив Українську державу. Він скасував усі укази попереднього уряду і зі словами «я переверну Україну» перевернув і прапор. Мабуть, відтоді і почались проблеми з нашою державністю – Гетьман протримався зовсім трохи і наприкінці 1918 року емігрував до Німеччини…

До України прийшли більшовика і про український прапор незалежно від розташування кольорів на десятиліття довелося забути. Знову з’явився він лише під час Великої Вітчизняної війни на Західній Україні. Жовто-синій прапор став символом дивізії СС «Галичина». Вдаватися до полеміки, хто був правий у тій війні ми не будемо, але очевидним є той факт, що використання СС «Галичиною» прапора «Грушевського» відіграло головну роль в його останньому перевертанні.

Адже при ухваленні прапору незалежної України було вирішено не ображати почуття ветеранів, які воювали в Червоній Армії, і взяти за основу – синьо-жовтий символ, а не той, який використувала дивізія СС «Галичина». Таким чином з 1996 року наш державний прапор став синьо-жовтим.

Синьо-жовтий стяг: вогонь над водою, матеріальне над духовним?

На перший погляд немає надважливої різниці в нюансах забарвлення прапора, та лише на перший! Люди, що знаються на геральдиці, вважають це поєднання за зловісне. Жовтий і лише жовтий – символ сонця має бути зверху!

У східній культурі жовтий колір – це активне, творче, божественне начало, а синій (блакитний) – пасивне, консервативне. Саме тому зображення на прапорі синього над жовтим свідчить про те, що нація визнає панування пасивного над активним, консервативного над творчим, матеріального над духовним. Цей світогляд є руйнівним, і під таким прапором держава запрограмована не на розвиток, а на занепад…

До речі, з цим погоджується і традиційна геральдика: жовтий колір символізує сонце, вогонь, духовність, а синій – воду, матеріалізм. Таким чином, жовто-синій прапор – це вогонь над водою, духовне над матеріальним, а синьо-жовтий, який ми маємо, відповідно – навпаки. Так ми і живемо – матеріальне над духовним…

Сучасне українське трактування кольорів державного прапора проголошує воду – небом, а вогонь – пшеницею. Проте це не відповідає жодним канонам. З точкою зору українських геральдистів про «неправильність» нашого прапора збігається і думка необізнаної в політичних чварах щодо української історії китаянки Мао Мао, яку запросили викладати в Інституті іноземних мов на світанку української незалежності.

Історія, яка пов’язує іноземну гостю і наш прапор досить цікава. Як розповідають очевидці, вперше китаянка побачила прапор нашої країни на одній зі студентських демонстрацій. Їй пояснили символіку: зверху – блакитне небо, внизу – жовта від дозрілої пшениці земля. Мао-Мао жахнулася – «це дуже поганий знак для юної країни». За її словами, символ «небо вгорі – земля знизу» за китайськими канонами – знак «ПІ», який провіщає занепад. «До влади приходять негідні люди, яких цікавить лише матеріальне. Велике відходить. Мале приходить», – сказала тоді вона.

Але якщо перевернути прапор, то вийде знак «Тай» з протилежним значенням: «Розквіт. Мале відходить, велике приходить. Добробут, розвиток». Мао-Мао не раз намагалася довести, що все в Україні буде добре, варто лише перевернути прапор.

Китаянці навіть вдалося на цю тему поговорити і з Леонідом Кравчуком – тодішнім президентом України, який прийшов на персональну виставку художніх полотен Мао Мао. Китаянка привселюдно звернулася до нього із пропозицією перевернути прапор. «Переверніть прапор Вашої країни! Зверху має бути жовте поле (сонце), а внизу — синє (вода)».

Можливо, якби тоді, в 1991 році, прислухалися до поради китаянки і тих, хто знається на геральдиці, наше життя було б значно краще. Як стало воно краще у росіян після того, як Петро Перший перевернув російський прапор. За свідченнями істориків, спочатку цар запозичив точну копію прапора Голландії, але у зв’язку з тим, що під час військових походів країни часто були по різних сторонах барикад, виникали немало проблем.

Так російський корабель через однаковість з Голландією прапорів був обстріляний союзниками Росії – французами. У зв’язку з цим Петро Перший вирішив перевернути прапор. З того часу Росія стала зовсім іншою: військові успіхи зробили Росію імперією з великої літери. Може й нам варто взяти приклад з Петра Першого. Перевернемо наш прапор – і фортуна повернеться до нас обличчям.

Київ	Одеса	Харків
вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:

# геральдика