Не хочу я в Україну! Нічого особливого, дорого та й нудно у вас. Тобто у нас…

Такі думки залишилися після офіційної презентації туристичного ресурсу України, яка відбулася у Москві у Центральному будинку журналістів. Презентація, на яку запросили російських журналістів з туристичної тематики та фахівців туристичної галузі, мала на меті прорекламувати Україну, продемонструвати її туристичний потенціал, переваги відпочинку у Криму, Карпатах та інших місцях. Але вийшло «як завжди».

Україну у Москві презентував голова Державної служби туризму і курортів Анатолій Пахля. Понад годину чиновник дуже старанно читав «з папірця» звіт. Головна теза – відносини України та Росії покращилися, а тому «сформувалися передумови для посилення роботи з ще більшого зростання туристичного обміну». Тепер туристи між сусідніми країнами їздитимуть не просто так, а за програмою, яку затвердила підкомісія комісії підкомітету комітету…- тобто на найвищому рівні. За цією програмою, свою роботу чиновники від туризму обох країн посилюватимуть «активізацією контактів на міжвідомчому рівні», «взаємним інформуванням сторін про потенціал», «участю у виставках», «співпрацею у рекламно-інформаційній сфері»…

Присутні на презентації почали відверто нудьгувати. Зрештою, їм було байдуже, наскільки активізуватимуться «контакти на міжвідомчому рівні», а кажучи людською мовою, скільки разів туристичні чиновники України та Росії з’їздять один до одного в гості й вип’ють горілки. Тоді голова Держтуризму перейшов до «конкретики». За схемою: у Криму стільки-то курортно-санаторних закладів. Заклад «А», послуги: «басейн, сауна, СПА». Заклад «Б»: «сауна, СПА, басейн». Заклад «В»: «СПА, сауна, басейн»…

Учасники презентації напружилися: невже буде перераховувати всі кілька сотень кримських санаторіїв? Ні, після першої десятки Анатолій Пахля вимовив «й так далі, так далі, так далі» і перейшов до Карпат. Потім – до Донбасу. А потім, узагальнюючи, — до цін. Мовляв, вони є на будь-який смак й рівень відпочинку: мінімальна, «найеконом»-класу – від 250 гривень за добу, а далі – до нескінченності, є й тисяча, й дві, й двадцять – в залежності від примх туриста.

Дівчина з російського видання, яка сиділа поруч зі мною, почала переводити гривні в рублі, рублі в євро, а потім повернулася до мене як до найбільш доступного у цей момент представника України та вимовила із претензією в голосі: «Так це ж дорожче, аніж у Єгипті та Туреччині!» Я знизав плечима, але знайшов єдиний контраргумент: «Проте у нас акул немає!!!»

До речі, про акул і ціни. Тема нападів цих тварин на туристів у Єгипті в ці дні була головною в російських ЗМІ: смакувалися подробиці інцидентів, пачками видавалися інтерв’ю з потерпілими та очевидцями, коментарі спеціалістів щодо небезпеки єгипетських пляжів, описувалися конфлікти із страховими та туристичними фірмами, а головне – обговорювалося питання, чи небезпечно й надалі відпочивати у Єгипті, а якщо не там, то де?

На цьому тлі український «міністр туризму» міг своїми заявами переорієнтувати російських туристів з Єгипту саме на Крим, «зірвати аплодисменти», безплатно забезпечити собі перші шпальти газет та гучні заголовки на кшталт «Україна гарантує безпеку», «Перевірено: акул немає», «Альтернатива Єгипту — Крим»… Але на пряме запитання щодо переорієнтації російських туристів з єгипетського на кримський напрямок Анатолій Пахля почав завуальовано розповідати про те, що у світі є «небезпечні місця», але «кожен сам обирає місце для відпочинку», а для цього потрібна «моральна готовність» й «ми з російською стороною домовилися більш тісно працювати у цьому напрямку». Всі зрозуміли, що він натякає саме на Крим, але ефект був вже не той.

Також «дипломатично» чиновник спробував відповісти на запитання, чи зростуть знову наступного літа ціни на відпочинок у Криму – як це спостерігається кілька сезонів поспіль. Так, погодився Анатолій Пахля, минулого літа ціни зросли на 5-15 відсотків. Але тоді це було викликане багатьма чинниками – інфляцією та вартістю «супутніх» послуг: транспорту, комунальних платежів, продуктів харчування тощо. А ось тепер Державна служба туризму та курортів закликала власників курортних закладів отримувати прибутки «з обороту», тобто обслуговувати більше туристів, але за меншу ціну. Втім, остаточну ціну визначатимуть самі власники баз відпочинку. Присутні на презентації зробили висновок, що ціни таки зростатимуть.

І водночас не зрозуміли, чи будуть усунені численні незручності, які доводиться переживати російським туристам, які подорожують Україною. Наприклад, чи зменшаться багатокілометрові та багатогодинні черги на кордоні, в яких влітку доводиться стояти власникам автомобілів. Адже це не є «парафією» Державної служби туризму, яка може лише звернутися до прикордонників та митників з проханням покращити ситуацію. Єдина добра новина для таких туристів – обіцянка МВС України, що патрулі ДАІ не зупинятимуть автомобілі із іноземними номерами без видимої причини, аби остаточно не «відбити бажання» туристів їхати до нашої країни.

За півтори години презентації так і не стало зрозумілим, чому пересічному росіянину варто поїхати до України, у чому переваги відпочинку у нас, у чому унікальність нашої країни, які враження та які послуги, окрім «басейн, СПА, сауна», можна в нас отримати. Певною мірою цей недолік мали компенсувати яскраві брошури, путівники та каталоги, що їх роздали учасникам презентації, й у яких міститься чимало інформації про цікаві місця України, природні та історичні пам’ятники, музеї, туристичні маршрути. Але й тут для росіян стався «великий облом»: вся інформація у цих довідниках викладена двома мовами – українською або англійською. «В цілому, звісно, все зрозуміло, а ось конкретно – ні… Нічого, будемо картинки дивитись», — так відгукнувся один з росіян. Звичайно, такий казус виглядає дуже «патріотично», але він явно не додав «плюсів» організаторам презентації, викликавши в одних учасників підозру у неповазі до себе любих, в інших посмішку.

Як і презентаційний 12-хвилинний фільм про Україну, який демонстрували тут же у залі й диск з яким також роздали на презентації. Тут із мовою все було гаразд – й російська, й українська, й англійська з німецькою – на вибір. Але сам зміст… Й справа навіть не в дуже поверховому тексті – ось Україна, ось таке місце, ось сяке, ось історичний діяч, ось Шевченко, ось Руслана, ось Кличко, ось Лобановський, ось вугілля, ось сало. Мабуть, для саме презентаційного фільму це й припустимо. Але не з такою «картинкою»! Видно, замовники або творці фільму вирішили серйозно заощадити та зробили його дуже-дуже «бюджетним». Частина відео – аж ніяк не ексклюзивного, рядового — чи то “скачана” з Інтернету, чи то записана з телевізора на допотопний відеомагнітофон – нечітка, розмита, зі стробуванням, а подекуди й з логотипами українських телеканалів. Все це – із простенькими спецефектами. Можливо, такі фільми ще роблять десь у Африці. В Європі – давно ні…

Звичайно, росіяни все одно їхатимуть в Україну. Але не завдяки таким презентаціям. Є друзі, родичі, знайомі, «народна дипломатія»… Є кому розказати їм, що в Україні дуже багато красивих, унікальних, ексклюзивних місць, які варто побачити та де можна незабутньо та недорого відпочити.

Київ	Одеса	Харків
вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:

# пахля