Незважаючи на те, що Верховна Рада так і не змогла внести зміни до Закону про вибори Президента, намагання «підігнати» виборче законодавство під «політичну доцільність» тривають. Днями депутат від БЮТ Валерій Писаренко виступив з ініціативою виключити з виборчого бюлетеня графу «не підтримую жодного кандидата». Однак вже через кілька днів він змінив своє рішення, відкликавши цю поправку із відповідного законопроекту. Кому ж вигідне скасування «проти всіх» (чи хоча б розмови про таку можливість) і чи дійсно українське суспільство готове до зняття цієї «неєвропейської норми»?

Хто проти «проти всіх»?

Як запевняв автор ідеї, реєструючи свій законопроект у парламенті: «скасування графи «проти всіх» відповідатиме досвіду демократичної Європи, де виборці так само не можуть голосувати проти всіх». Більше того, за словами нардепа, відсутність такого вибору заохотить електорат до активного голосування. «Європейська практика свідчить, що такий крок сприяє заохоченню виборця до активного голосування та подання голосу за певного кандидата, адже неявка виборця на дільницю має практично такі самі наслідки для визначення результатів голосування, як і проставляння виборцем відмітки у графі «Не підтримую жодного кандидата», — пояснив він і додав, що «положення його законопроекту відображають позицію, викладену у висновку Європейської комісії за демократію через право («Венеціанської комісії») щодо останніх змін до закону про вибори Президента України.

Таку «європейську» ініціативу відразу розкритикували в Центральній виборчій комісії. Зокрема, заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера зазначив, що скасування в бюлетенях графи «проти всіх» обмежить права виборців. «Оскільки згідно з існуючим законом, якщо ви візьмете визначення терміну «передвиборна агітація», це спонукання виборців голосувати «за» чи «проти» конкретного кандидата. Якщо ми заберемо у виборців можливість агітувати проти певного кандидата і на виборчій дільниці голосувати проти, то це, на мою думку, звузить зміст існуючих виборчих прав громадян», — пояснив він.

Проти такої новації з виборчими бюлетенями виступило й багато колег Валерія Писаренка по парламенту. Так партія «Наша Україна» рішуче засудила такі «зазіхання на конституційні права громадян», а лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко назвав пропозицію нардепа від БЮТ «черговою спробою олігархів вигадати новий механізм фальшування виборів»…Більше того, навіть всередині БЮТу одразу знайшлися ті, хто різко розкритикував законопроект «білосердешного» Писаренка.

Дідько ховається в деталях…

Якщо розібратися, чи доцільно скасовувати графу «проти всіх», то з певної точки зору в цій пропозиції вбачається раціональне зерно. Адже голосувати в Україні «проти всіх» не має жодного практичного сенсу, окрім можливості продемонструвати своє «фе» усьому «списку». Але досвід підказує, що представникам цього «списку» зазвичай абсолютно байдуже, що про них думають «маленькі українці».

Тож на перший погляд немає суттєвої різниці: чи прийти на дільницю і гордо поставити «хрест» «проти всіх», чи взагалі не голосувати. Тим паче, що в новій редакції закону «Про вибори Президента» немає жодного слова про поріг явки чи про те, що переможець має заручитися підтримкою більше половини виборців.

Але це лише на перший погляд. Насправді в такій «заохочувально-голосувальній» пропозиції приховується дещо більше, ніж намагання виконати рекомендації Венеціанської комісії. Адже це в цивілізованій Європі давно вже забули про таке явище, як фальсифікація результатів виборів. В Україні ж, на жаль, ще багато кандидатів спить і бачить можливість застосувати на практиці відомий вислів: «важливо не як голосують, а як рахують» (тим паче незабутній «карусельний» досвід та більш ніж 102-відсоткова явка на деяких дільницях Донбасу під час виборів у 2004 році за одного з кандидатів ми вже мали).

Що ж стосується сьогодення, то очевидно у провладного БЮТу розрахунок такий: маючи в бюлетені прізвища Тимошенко і Януковича, і не маючи альтернативи у вигляді графи «проти всіх», «помаранчеві» виборці все одно проголосують за Юлію Володимирівну. Мовляв, «ну не за Януковича ж голосувати»… Але цілком можливо, що відсутність у бюлетені графи «проти всіх» матиме й зовсім інші наслідки. Виборці, які в другому турі не підтримали б жодного кандидата, без графи «проти всіх» просто не підуть на дільниці. Та й не Юлія Волимирівна може опинится у другому турі з Януковичем чи ще кимось.

Тож в Україні може знову виникнути загроза: якщо виборець не приходить на дільницю, його бюлетень може стати «спокусливою здобиччю» для тих членів виборчкомів, які за певну «таксу» можуть домалювати заповітні «галочки» навпроти «потрібних» прізвищ. А зважаючи на ажіотаж навколо передвиборчої президентської кампанії задовго до її початку, ці «такси» можуть стати для багатьох вагомішим аргументом, ніж «демократичні цінності» чи рекомендації будь яких європейських комісій…

Позначка ж у графі «проти всіх» не дає змоги проробляти такі маніпуляції з бюлетенями, принаймні не в таких масштабах, якби її не було. Адже на сьогодні, згідно із соціологічними даними, у другому турі майже 20% виборців не підтримають ні Юлію Тимошенко, ні Віктора Януковича (звичайно, за умови, якщо вони туди потраплять).

«Проти всіх» як показник довіри суспільства

Не відомо, що вплинуло на рішення Валерія Писаренка, з подачі якого інформаційна хвиля у ЗМІ на захист «проти всіх» накрила українське суспільство на кілька днів, але «бютівець» відкликав свою поправку. Як пояснив він свої «сім п’ятниць на тиждень», «обговорення рекомендацій Венеціанської комісії довело, що суспільство не готове перейняти окремі положення європейської практики застосування виборчого законодавства». Тобто, виборці не доросли. «Виборчий процес в Україні вже почався, і відповідні зміни сьогодні розцінюються як частина виборчої кампанії конкретного кандидата. Щоб не було неоднозначних думок, ми викреслили цю пропозицію Венеціанської комісії з нашого законопроекту», — виправдався Писаренко.

Можливо, пропозиція цього молодого нардепа мала на меті перевірити, наскільки потужний резонанс у зв’язку з нею буде викликаний в суспільстві і чи готові українці відмовитися від свого права сказати «НІ!» усім без винятку кандидатам в президенти. Так чи інакше, але очевидно, що «європейська практика» в конкретному випадку не той приклад, який варто брати до уваги. Адже саме на цих президентських виборах графа «проти всіх» може стати таким собі «лакмусовим папірцем» на довіру українців до різнокольорових кандидатів. Адже голосуючи проти всіх, виборець все-таки продемонструє певну позицію, натомість банальне ігнорування виборів можна буде трактувати як її відсутність.

Київ	Одеса	Харків
вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:

# проти всіх