26 ноября в информационном агентстве «ГолосUA» состоялась пресс-конференция на тему: «На какие товары и услуги вырастут цены к Новому году?»

В пресс-конференции участвовали: Мария Колесник — руководитель аналитического отдела консалтингового агентства «ААА»; Геннадий Рябцев — заместитель директора научно-технического центра «Психея»; Екатерина Русских — аналитик Центра социально-экономических исследований «CASE Украина».

Модератор — журналист Ольга Смалюхивская.

Ольга Смалюхівська: Колеги, дана вітати вас у прес-центрі інформаційної агенції «ГолосUA»! Сьогодні маємо розмову на тему: «На які товари та послуги зростуть ціни до Нового року?» Наші гості, це: Марія Колесник — керівник аналітичного відділу консалтингової агенції «ААА», Геннадій Рябцев — заступник директора науково-технічного центру «Психея», Катерина Руських — аналітик Центру соціально-економічних досліджень «CASEУкраїна».

Почнемо розмову з пані Марії. Ми тут уже до початку прес-конференції говорили про те, що насправді для українців зараз мега-актуальна тема — це як запастися чи не запасатися продуктами перед новим роком, наскільки взагалі цього річ подорожчає новорічний стіл. Пані Маріє, чи слід узагалі очікувати якогось такого значного зростання цін перед Новим роком? Що подорожчає в першу чергу? І ваші пропозиції, власне. Можливо, українцям варто запасатися за місяць наперед певними продуктами, щоб якимось чином собі цей стіл трішечки здешевити? Будь ласка.

Марія Колесник: Доброго дня ще раз. Я хочу зазначити, що якщо порівнювати ціни станом на передноворічні свята цього року та минулорічні ціни, то фактично суттєвого зростанням и спостерігати не будемо. В той самий час, якщо порівнювати грудневі ціни, скажімо, з цінами листопада, то зазвичай ціни напередодні свят ідуть угору, тому що спостерігається певний ажіотажний попит. І цей рік не буде винятком.

За нашими підрахунками десь середній стіл, дуже середній, на дві особи, становитиме десь 750-1000 гривень. Тобто це святкуватимуть люди, які не мають дуже великих доходів, але в той самий час у принципі не будуть дуже обмежувати себе в усьому. І якщо будуть купувати виключно на стіл, а не, скажімо, перелік продуктів, які будуть входити до столу, але не кожен продукт в обсязі одного кілограма або півтора. Відповідно, якщо купуватимете виключно те, що вам потрібно саме для святкового столу, то це буде десь у таких межах 750-1000 гривень.

Це фактично такі самі показники, які були й минулого року. У нас тоді за розрахунками виходило 1200-1500 гривень на три особи. В даному випадку ми розраховували на двох, і відповідно це десь співставні цифри.

Якщо говорити про те, що може подорожчати незалежно від нового року останнім місяцем, то можливе часткове зростання цін на м’ясні продукти, оскільки в принципі відбувається подорожчання виробництва цієї продукції, у нас продовжують зростати ціни на комбікорми, і відповідно інші статті видатків при відгодівлі худоби також мають місце. Єдине, що поки що стримує суттєве цінове зростання, це те, що ціну формує не пропозиція, а попит.

Отже переробні підприємства не погоджуються купувати сировину суттєво дорожчу, тому ціна є більш-менш стабільною. І відповідно незалежно від того, що у селян видатки збільшилися, закупівельна ціна на свиней у живій вазі, на велику рогату худобу тримається фактично на сталому рівні. Тому ті цінові коливання, які ми спостерігали в роздрібних мережах, це більше десь там видатки саме переробних підприємств, або намагання десь продати по більш високій ціні, ніж та, що платили селянам. Отже, закупівельна ціна на м’ясо протягом осіннього періоду фактично залишилася сталою незалежно від того, які були видатки.

Що стосується молочної продукції, то спостерігається сезонний тренд до збільшення. Й фактично щомісяця зростання становить від двох до п’яти відсотків, залежно від групи товарів. І цей рік не є винятком, таке відбувається кожної осені. Ця осінь знову ж таки, трошки пом’якшена тим, що у нас зросло виробництво молока саме в сільськогосподарських підприємствах. А як відомо, крупнотоварне виробництво є менш залежним від сезонних коливань, тому пропозиція по сирому молоку не настільки стрімко падала з приходом осіннього періоду, як це було минулими роками.

І відповідно незалежно від того, що поголів’я корів і великої рогатої худоби у нас скорочується, виробництво молока у нас збільшується за рахунок того, що зростають надої саме в корпоративному секторі. Тому в принципі перспективи тут більш-менш сприятливі.

Ще є такий товар, який дуже всім потрібен на новорічні свята, — це цукерки. Шоколад цього року подорожчав на світових ринках, мова йде про те, що подорожчало какао, а відповідно унаслідок цього зросли ціни на шоколад і шоколадні вироби, і какао-боби зрости в ціні десь на дванадцять відсотків протягом року. Але справа в тому, що це мінімальні ціни на останні чотири роки, тому очікувати там якихось захмарних цін на шоколадні вироби, в принципі не слід, і це не є продукт першої необхідності. Тому товаровиробники з огляду на дуже високу конкуренцію, намагаються десь навіть на себе перебрати додаткові видатки, зменшивши свої прибутки задля того, щоб якраз напередодні свят, на які припадає більшість реалізації цієї продукції, саме за рахунок конкуренції стримувати ціни, бо будуть купувати більше продукцію конкурентів, ніж у них.

Тому ми очікуємо, що навіть на наступний рік, не дивлячись на те, що прогнозується зараз світове зростання цін на какао-боби там ще додатково на 8-10 відсотків на перший квартал, і взагалі протягом року майже там на сорок відсотків, ми вважаємо, що на шоколадних виробах в Україні це відіб’ється не більше, ніж на два-п’ять відсотків.

Ольга Смалюхівська: Пані Маріє, завжди перед Новим роком така більша купівельна активність, вона зростає. Я вже вас запитувала. Що ви порадите українцям для того, щоб якось зекономити трішки все ж таки? Не зважаючи на те, що Новий рік, свята, є можливість розщедритися, але все ж таки, чим, можливо, потрібно запастися наперед, щоб потім здешевити собі новорічний стіл?

Марія Колесник: З одного боку, гроші сьогодні коштують більше, ніж гроші завтра, але, з іншого боку, якщо ви будете купувати все в один день, вам доведеться викласти набагато більшу суму. І я би порадила такі продукти, як соняшникова олія, те, що не псується. І в принципі, можливо, та пляшка олії не так багато й коштує, але я б не радила відкладати купівлю такої продукції, скажімо, на 30-31 грудня.

Якщо ми говоримо про м'ясо сире, то переважна більшість українців, якщо не мають там родичів у селі, й відповідно не привозять там того самого кабанчика від матусі, або там від бабці, і йдуть купувати його на ринок, а не в супермаркет, то відповідно десь тижні зо дна напередодні новорічних свят може стикнутися з тим, що ціна піде вгору десь відсотків на двадцять. І це буде пов’язано не з економічним підґрунтям, а виключно з ажіотажним попитом, із тим, що населення, яке намагається на ринках реалізувати свою продукцію, хоче напередодні свят заробити більше. А оскільки зростає попит, відповідно й ціна зростає.

В супермаркетах такого суттєвого цінового зростання ми не очікуємо. Тому, якщо ви хочете купити там качку або гуску від господині, ви можете заздалегідь планувати, що коштувати вона буде дорожче, ніж сьогодні. Й бажано прийти на ринок і домовитися з цією господинею заздалегідь, через те, що попит теж буде достатньо високим, і відповідно, щоб вам цього вистачило.

Ну, я б не радила закуповувати суху ковбасу або щось подібне заздалегідь, по-перше, тому, що воно псується. По-друге, не потрібно купувати, якщо хочете зекономити, цілими палками, а можна купити там 150-200 грамів, нарізку, й відповідно, бажано, щоб вона була свіжою.

На сьогоднішній день роздрібні мережі пропонують достатньо широкий спектр продукції, тому говорити про те, що саме на свята слід заздалегідь закуповувати таку продукцію, напевно, не варто. Єдине, що можна купити, це цитрину, вона як правило на свята дорожчає. Але купувати все ж таки потрібно з огляду не те, що ця продукція не зберігається досить тривалий період, зважувати, скільки треба купити й коли для того, щоб потім усе ж таки нормальної якості продукт отримати на новорічні свята.

Ольга Смалюхівська: Пані Маріє, експерти нас лякали тим, що після виборів, мовляв, ціни значно зростуть. Якщо ми не будемо обмежуватися тільки новорічним столом, і до нового року залишився лише місяць. Якщо трошки глянути на перспективу, можливо, якийсь аналіз робили, якісь прогнози, що наступного року, з нового року подорожчає, і що в першу чергу? Які у вас очікування взагалі?

Марія Колесник: Узагалі тенденції на світових ринках свідчать про те, що ціни йдуть угору. Це в першу чергу стосується молочної продукції, бо за рахунок того, що суттєво зросла собівартість виробництва скрізь по світу. Наприклад, у тій самій Європі, Європейському Союзі відбувається скорочення поголів’я, вирізають корів, оскільки закупівельна ціна є низькою у порівнянні з видатками, а відповідно у молокопереробних підприємств є довготривалі контракти, то вони не можуть підняти свої закупівельні ціни, оскільки ціна на кінцеву їхню продукцію є більш-менш обумовлена заздалегідь, і тому вони не мають такого люфту.

Вони всі на сьогоднішній день переглядають свої контракти у бік зростання цін, і відповідно з січня-місяця, напевно, на світових ринках молочна продукція дорожчатиме. Я думаю, що Україна не буде винятком, адже ми споживаємо ті самі польські сири. І я вважаю, якщо буде суттєво подорожчання імпортної продукції, українська продукція теж підтягнеться. Тим більше, що цього року закупівельні ціни на молоко фактично є мінімальними, й надалі можуть лише зростати.

Ольга Смалюхівська: Пане Геннадію, долучайтеся до розмови. Ми з пані Марією обговорили більше ціни на продукти. А зараз хотілося б від вас почути експертну думку з приводу подорожчання послуг. Що я маю на увазі. Оскільки ви у нас експерт з енергетичних питань, можливо, ваші очікування з приводу того, що зараз у Європі, в принципі й у світі ціни на бензин нібито падають, але в Україні ми цього не спостерігаємо. Знову ж таки, якщо ціни почнуть зростати, взагалі ціни не енергоносії зростатимуть, як це відіб’ється на подорожчанні тих самих продуктів? Будь ласка.

Геннадій Рябцев: По-перше, слід сказати, що протягом найближчого часу нам не слід очікувати підвищення будь-яких енергетичних цін. Мається на увазі, як цін на нафтопродукти, так і вартості послуг, пов’язаних із теплом та енергією. Перше, чому так відбувається? Тому що протягом найближчих місяця, двох, навіть більше, ціни на нафту, від яких залежать ціни відповідно на нафтопродукти в Україні, майже не змінюватимуться. Тобто коливання протягом тижня не перевищували тих значень, які б уплинули на внутрішній ринок, на внутрішні ціни.

Тому зараз ані перевізники, ні виробники сільськогосподарської продукції не можуть казати, що їхні затрати зросли внаслідок зростання цін на пальне, або вартість газу, наприклад, який постачається на промислові підприємства.

Стосовно ж того, чому ціни на продукти все ж таки будуть підвищуватися. Знаєте, зростають ризики, зростають фінансові ризики. Й відповідно до опитувань, проведених Національним банком України, щоквартальних опитувань, які здійснюються цим закладом, тисячу двохсот підприємців українських, керівників підприємств, 93 відсотки з них збираються піднімати ціни на продукцію та послуги, які вони надають і випускають. Хоча лише 48 відсотків очікують зростання собівартості цієї продукції.

Це є наслідком якраз того, що зростають фінансові ризики, і вони якраз пов’язані і з тим, що вибори закінчилися, і всі підприємці та весь бізнес очікує «закручування гайок». І після виборів знову ж таки всі казали, що гривня «попливе», й навіть бюджет наступного року зараз редагується, верстається з показником 8,50 гривень за один долар. І знову ж таки, проблеми виникають з наявністю валюти. А оскільки Україна зараз велику кількість товарів імпортує, насамперед, товарів широкого вжитку, то зрозуміло, що всі ризики будуть перекладатися на нас, як на споживачів.

Ольга Смалюхівська: Ваш прогноз знову ж таки, які послуги тоді подорожчають у першу чергу, і наскільки?

Геннадій Рябцев: Послуги, звичайно, будуть дорожчати. І в наступному році слід очікувати підвищення вартості послуг як надання тепла, так і надання енергії. Мається на увазі, підвищаться тарифи на газ, оскільки зросла вартість газу, який імпортується з Російської Федерації. Несуттєво, але все ж таки таке зростання відбувається, і в наступному році у першому кварталі це також буде помітно.

Якщо Україна буде надалі співпрацювати з міжнародними фінансовими організаціями, то вона буде змушена виконувати свої зобов’язання, пов’язані насамперед з вирівнюванням тарифів для всіх споживачів. Як ви знаєте, зараз у нас існують п’ять різних тарифів, вони набагато нижчі для населення, й набагато вищі для промислових підприємств. І хоча уряд переконує нас із вами, що це робиться для широких верств населення, які малозабезпечені, на жаль, це насамперед відбувається тому, що така різниця в тарифах сприяє великим зловживанням у розподілі газу серед споживачів.

Тому можна очікувати зростання тарифів у наступному році, й вони будуть підвищуватися як на тепло, так і на енергію. Щодо зростання цін на нафтопродукти, то до кінця року ми з вами будемо працювати, закуповувати бензин і дизельне паливо, усі споживачі, майже за тими цінами, які сформувалися на цей час, але далі…

Далі буде з першого січня зростання акцизів на всі підакцизні товари, це індексація на величину інфляції, на прогнозований рівень інфляції, який становить для цього року 7,9 відсотка. Це означає, що вже протягом грудня ми будемо бачити, як трейдери будуть компенсувати оце підвищення, тому що їм потрібні будуть обігові кошти для того, щоб закупити партії товару у січні-місяці. А для того, щоб ці обігові кошти вони отримали, вони будуть не суттєво, але підвищувати вартість продукції та послуг, які вони реалізують зараз уже в грудні-місяці.

Ольга Смалюхівська: Зрозуміло. Пані Катерино, долучайтеся до розмови. Пан Геннадій тут зачепив уже трошки тему гривні. Наша національна валюта слабшає, і як це знову ж таки відіб’ється на цінах і на їхньому зростанні, скажімо так?

Катерина Руських: Погоджуюся спершу з моїми колегами, ми теж вважаємо у нашій організації, що немає підстав очікувати стрімкого, значного зростання цін до кінця цього року. Попередньо такими підставами було очікування та побоювання щодо нижчої врожайності цього року, але такі побоювання не справдилися, ми маємо досить гарний урожай.

А побоювання щодо того, що уряд почне підвищувати ціни та тарифи, які він жорстко регулює зразу після виборів, але ми зараз також бачимо практику стримування адміністративних цін. Тому це трохи знову відстрочується.

І третім фактором, чому аналітики досить часто прогнозували стрімке зростання цін, є те, що відбувалася девальвація гривні, й очікування девальвації. Девальвація насамперед мала збільшити ціну імпортованих продуктів, і що особливо згубно для економіки України, це те, що вона залежить від імпорту енергоносіїв і пального. І передусім подорожчання саме цих продуктів рано чи пізно ретранслювалося би в збільшення цін внутрішніх виробників.

Але ми спостерігаємо також, що наразі різними адміністративними методами такий девальваційний тиск уряд і Національний банк намагаються утримувати, а це означає, що значних стрімких змін не варто очікувати в цьому році. Хоча такі ризики залишаться у наступному. Тому підсумовуючи загальний стан, раз ми аналізуємо в нашій організації й надаємо прогноз на загальну річну інфляцію, то в цьому році є підстави очікувати, що вона становитиме, якщо не буде суперсезонних значних коливань, не більше 1,5-2 відсотки, навіть, можливо, менше. Якщо уповільнення попиту стримуватиме таке сезонне коливання цін.

Ольга Смалюхівська: З приводу наступного року які ваші прогнози щодо інфляції?

Катерина Руських: Погоджуюся з паном Геннадієм, ми теж вважаємо, що існують підстави очікувати подорожчання продуктів, і в тому числі пального у наступному році. Те, що зараз це не позначилося на інфляції, означатиме, що ці фактори просто відстрочилися на наступний рік. Ми бачимо те, що не уникнути нам усе-таки підвищення тарифів, підвищення тарифів на тепло, на електроенергію, адже навіть якщо серйозної девальвації гривні не відбудеться, дисбаланси накопичувалися, й значні борги, у теплокомуненерго. А це при уповільненні економіки загрожує зростанню дефіциту як держбюджету, так і дефіциту НАК «Нафтогазу України». А далі, як сказав пан Геннадій, дійсно потрібно відновлювати, намагатися відновлювати співробітництво з МВФ.

Ольга Смалюхівська: А Міжнародний валютний фонд вирішить нашу проблему, ви думаєте, так?

Катерина Руських: Яку саме?

Ольга Смалюхівська: Ви кажете, що потрібно відновлювати співробітництво з МВФ, от я й запитую. Ви думаєте, що МВФ вирішить усі наші проблеми?

Геннадій Рябцев: Касових розривів. Проблему касових розривів.

Катерина Руських: Так.

Ольга Смалюхівська: Все одно ж нам потім треба буде повертати борги…

Катерина Руських: Не проблему інфляції вони вирішать, іншу проблему. Але розглянемо проблему інфляції поки що, потім, можливо, повернемося до МВФ. Якщо казати про тарифи на електроенергію, то зараз почалися розмови про те, що буде реформування, розпочнеться таке серйозне реформування ринку електроенергії, яке передбачатиме все-таки зниження перехресного субсидування населенню тарифів на електроенергію підприємствами. І тому ціни на електроенергію для населення також очікувано можуть зрости. Тому щодо цих факторів, ми очікуємо зростання у наступному році насамперед цін, що жорстко регулюються державою.

Другий чинник, це все-таки та сама девальвація, яка за нашими оцінками відстрочилася, тому що навряд чи адміністративними методами Національному банку повністю вдасться попередити цей девальваційний тиск. А девальвація означатиме подорожчання імпортованих продуктів, подорожчання цін на енергоносії, і неминучу інфляцію, але яка може стримуватися лише падінням попиту на певні категорії товарів, що теж не дуже добре. Тому от ці два головних чинники ми розглядаємо на наступний рік, завдяки яким очікуємо прискорення інфляції. Але не за ці два останні місяці, а наступного року.

Ольга Смалюхівська: Зрозуміло. Дякую. Колеги, долучайтеся до розмови. Задавайте ваші запитання й представляйтеся перед тим.

Журналіст: У мене не стільки запитання, як уточнення. Наскільки подорожчають комунальні послуги? Ви кажете, що зросте в ціні електроенергія. Наскільки відсотків і з якого місяця? І запитання, якщо можна, до пані Катерини. Зараз з приводу 15-відсоткового збору при продажу валюти. У Нацбанку сказали про те, що таким чином будуть боротися з зарплатами в конвертах, що нібито таким чином роботодавці будуть виплачувати своїй робочій силі лише у гривнях і це якось виведе з тіні ринок зарплат. Ви можете якось прокоментувати, чи це дійсно дасть якийсь результат? Дякую.

Геннадій Рябцев: Стосовно тарифів. Плану підвищення тарифів ще не існує, але як свідчить досвід спілкування з чиновниками, то обов’язково тарифи підвищуються з першого числа якогось місяця. На мій погляд, з 1 січня такого не буде, але далі ми можемо очікувати підвищення тарифів.

Першою хвилею підвищення тарифів буде 15-20 відсотків не більше, тому що, зрозуміло, тарифи підвищувати потрібно, але суттєве підвищення призведе до суспільного спротиву, який зараз не дуже потрібен владі, оскільки ще немає сформований органів влади, і це просто буде лити воду на млин опозиції, на допомогу опозиції. Тому до формування виконавчої влади, до формування законодавчої влади, на мій погляд, підвищення тарифів не відбуватиметься.

Ольга Смалюхівська: Пані Катерино, будь ласка.

Катерина Руських: Стосовно збору та детінізації зарплат. Основна ж причина тінізації економіки України і зарплат у конвертах не валюта і не прив’язка заробітної плати працівників до валюти, до долара, а інші підстави. Це серйозне податкове навантаження, якого таким чином — тінізацією, перш за все, намагаються уникнути підприємства. Тому стверджувати, що 15-відсотковий збір вирішить ту проблему, на яку він і так сильно не впливає, я би не стала.

Геннадій Рябцев: Дуже дивно, коли кажуть, що зарплата отримують у конвертах, і причому в доларах. Напевно, чиновники отримують в доларах а всі інші отримують у гривні.

Ольга Смалюхівська: Колеги, є ще запитання? Тоді у мене запитання до всіх гостей. Ми говоримо сьогодні, що ціни перед новим роком будуть зростати, й далі, що зростання цін і послуг обов’язково відбудеться. Ми бачимо, що ціни у нас уже практично європейського рівня, а зарплати у нас далеко не європейського рівня. І от при такому постійному зростанні, нехай воно навіть незначне, але воно постійно відбувається, пані Маріє, скажіть, будь ласка, наскільки вистачить нашої української купівельної спроможності, якщо зарплати будуть на тому самому рівні, на якому вони сьогодні, а ціни будуть і надалі зростати?

Марія Колесник: Справа в тому, що середній чек у супермаркеті приблизно такий, як був і раніше. Але питання в тому, що люди купують по цьому чеку? Отже люди скорочують обсяги того, що вони купують, а видатки практично залишаються на тому рівні, що були й минулого року. І в першу чергу, від цього страждають роздрібні мережі, страждають товаровиробники, тому що це фактично призводить до падіння виробництва, і на сьогоднішній день, якщо не буде стимулювання купівельної спроможності населення, то фактично відбуватиметься суттєве зниження виробництва харчової переробної промисловості. На сьогоднішній день цього допустити не можна.

Де та межа? Сказати дуже важко, люди поступово переходять, скажімо, з преміального сегменту на середній, з середнього цінового сегменту починають купувати там більше дешевої продукції. Зараз уже розглядається законопроект про те, що у нас має бути продукція, мова йде про молочну продукцію, яка містить рослинні олії. Отже населення готове купувати більш дешеву продукцію, й фактично, напевно, навіть усвідомлюючи те, що така продукція є менш якісною.

Тому люди просто, якщо у них невеличкий розмір гаманця, переходять, на превеликий жаль, на менш якісну продукцію українського виробництва. І відповідно намагаються купити те саме, але все ж таки за меншою ціною.

Ольга Смалюхівська: Зрозуміло. Будь ласка, пане Геннадію.

Геннадій Рябцев: Щодо цін європейських, мені завжди це питання задають люди досить похилого віку, коли кажуть, що ось за Радянського Союзу було краще і чому так зараз. Я завжди відповідаю: так, дійсно, було краще, але ціни, рівень цін багато в чому має корелюватися не з зарплатами, а з рівнем продуктивності праці. На жаль, у нас зараз в Україні цей показник нижче європейського вп’ятеро, й тому у нас і відповідні проблеми.

Якщо, скажімо так, люди, які можуть працювати й мають працювати в промисловості, працюють контролерами в громадському транспорті, тоді зрозуміло, що у нас буде така ситуація. Тобто перекоси в економіці впливають на все це.

І я також погоджуюся, що дійсно, зараз і в нашому сегменті, в енергетичному, велика кількість споживачів відмовляється від споживання нафтопродуктів преміального класу, переходять від іменного бензину на звичайний А-95, від А-95 звичайного на А-92, а від А-92 на пропан-бутан. І така тенденція зберігається, вона спостерігалася в цьому році, вона збережеться і в наступному.

Проте не все так погано. Коли ми проводили опитування споживачів, що вони будуть робити, якщо бензин подорожчає до п’ятнадцяти гривень за літр? Це гіпотетично, звісно, такого не буде, але все одно таке питання було поставлено. Так от, лише п’ята частина опитаних автомобілістів сказали, що будуть їзди менше. Третина відповіли, що будуть заробляти більше, щоб купувати стільки само бензину, скільки їм потрібно. Тому тут оптимізм є, і, я думаю, що цієї думки слід притримуватися.

Марія Колесник: Я хочу ще трохи доповнити. Справа в тому, що у нас відбувається суттєве розшарування населення. У нас преміальний сегмент продовжує зростати десь на відсотків тридцять за рік. Тобто люди, які можуть собі дозволити, вони купують більше. Просто ми маємо дуже багато бідних людей, і певний відсоток багатих людей, які не звертають увагу на ціну, а відповідно вони готові купувати, наприклад, органічну продукцію. Вони, в першу чергу, звертають увагу на якість.

І якщо якась продукція навіть трохи подешевшала, вони відмовляються від того, щоб купити саме цю продукцію. А якщо відбувається певне цінове зростання, і вона там є найдорожчою з того, що представлено на полицях, то вони звертають увагу саме на цю продукцію.

Ольга Смалюхівська: Пане Катерино, будь ласка, ви хотіли доповнити?

Катерина Руських: Я би хотіла, знаєте, сказати, хто винен, основне питання вирішити. Оскільки рівень цін, і багатьох цін дійсно у нас досить високий із порівняно низькими доходами, ніж у Європейському Союзі, ми маємо відповісти на питання, чому так? А тому так, що за багато років наш уряд дуже вівся на якісь популістські заходи, проводив незважену політику і не стимулював економічну конкуренцію, яка би сприяла її розвитку, та збільшувала пропозиції при зниженні цін, а дозволяв монополізацію деяких секторів, що теж сприяло тому, що рівень цін у нас вищий через цю монопольну надбавку. Якщо далі так продовжуватиметься, то ми матимемо ситуацію, коли будуть дуже високі ціни та низькі доходи.

Ольга Смалюхівська: Колеги, ще є запитання? Якщо запитань немає, дякую вам за увагу. Дякую гостям, що прийшли.

Київ	Одеса	Харків
вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:

# русских

Читайте также в рубрике Политика