Вперше за тривалий час головною парламентським подією став розгляд гуманітарного, а не політичного законопроекту. Верховна Рада вчора встановила 11-річний термін навчання у школах. Цим же документом запроваджено обов’язкову дошкільну освіту дітей з п’яти років. Таким чином, середня освіта буде складатися з одного року дошкільного навчання, чотирьох років початкової школи, п’яти років — основної і двох років — старших класів. Зміни набудуть чинності вже з 1 вересня. Тобто, з початку нового навчального року. За оцінками експертів, збереження 12-річного навчання могло спричинити за собою невиправдано великі витрати з держбюджету. А у профільному комітеті Верховної Ради вважають, що прийняття закону "перекреслить перші шість місяців поточного навчального року" та говорять про відхід від європейських норм.

Законопроект про освіту, попри те, що у порядку денному стояв розгляд Бюджетного кодексу, викликав найбільш гостру дискусію. З цієї нагоди до парламенту прийшов міністр освіти Дмитро Табачник. Сама ж дискусія проходила доволі дивно: і опозиціонери, і коаліціанти посилалися на європейський досвід, але за версією перших, "менше 12 років у Європі ніхто не вчиться", а предсттавники парламентської більшості стверджували, що це "ще один міф про Європу".

Як відомо, 12-річне навчання в Україні було запроваджено з 1 вересня 2002 року, хоча відповідний закон Верховна Рада прийняла ще в 1999 році. Відповідно до реформи, навчання дітей у школі починалося з 6-річного віку. Вже з 2-го класу школярі вивчали іноземну мову, а в 10-м, 11-м і 12-му класах отримували профільну освіту. З приходом нового міністра освтіи Дмитра Табачника одразу постало питання скасування 12-річки. І вже 9 червня міністр запропонував повернутися до 11-річного терміну навчання в школах. Довго не відкладали і 14 червня відповідний законопроект був зареєстрований у секретаріаті Верховної Ради і 6 липня схвалений парламентом.

Як вважає одна з авторів закону, депутат від Комуністичної партії України Катерина Самойлик, базова середня школа сьогодні переживає катастрофу. "Після закінчення 9 класів, діти не бажають навчатися саме у 12-річній школі. З трьох класів ледь набирається один. Катастрофа для сільської школи, де в 10 клас іде по 2-3 учні. Чому? Тому що за 10 років від попередньої влади були одні розмови, а не реформи. Все це перетворило реформи у повну профанацію. Матеріально-технічна база не поновлювалася майже 20 років. Підручники для поглибленого вивчення предметів відсутні. Тому про яку профільну школу може йтися”?

За депутатки, попередньою владою не оновлено змісту навчання, не проведена перепідготовка вчительських кадрів, які повинні навчати дітей у профільній школі.
"Практично не вирішено питання реалізації державної програми „Шкільний автобус”. Чому я про це говорю? Тому що для того, щоб у селі дитина навчалась у профільній школі, її за декілька десятків кілометрів спочатку треба щодня підвезти до цієї школи" — підкреслила Катерина Самойлик. А із запровадженням нової системи обов’язковим стане дошкільне навчання в старшій групі дитячого саду, де "в ігровій формі діти будуть засвоювати елементи грамоти і математики".

З аргументацією представниці КПУ погоджується депутат від Блоку Литвина Олег Зарубінський. Серйозною проблемою 12-річного навчання він також назвав недобір учнів у старших класах. "Школярі, які закінчили 9-й клас, забирали документи і масово йшли у коледжі, тому що не хотіли витрачати зайві три роки. За цей час можна отримати спеціалізацію в будь-якій професії. Якщо 80% учителів, школярів та їхніх батьків проти 12-річного освіти, то депутатам варто з цим рахуватися ", — підкреслив він.

У опонентів свої аргументи. Так, за словами депутата від НУ-НС, члена комітету з питань освіти Лесі Оробець, діти уже з 5-річного віку змушені будуть йти до школи.
"Ви думаєте, що скорочується освіта з 12 до 11 років? Нічого подібного. До 2000 року діти в школу йшли в семирічному віці, з 2000 року – в шестирічному. За цим законопроектом діти будуть ходити в примусовий дитячий садочок з п’яти років. Це призведе до того, що перші півроку навчання у школі будуть просто викреслені. Немає нових навчальних планів і програм, немає підручників, а значить, батькам доведеться закуповувати нові навчальні матеріали за свій рахунок. Існуючі підручники надруковані для 12-річної системи. За скромними підрахунками, їх передрук під нові програми потребує більше 1 млрд грн. Вчителі будуть шоковані такою новацією!" — переконана вона. Депутат має намір звернутися до Президента Віктора Януковича з проханням ветувати цей закон.

Необхідність повернення до 11-річної вищої освіти пояснюється тим, що попередній уряд 3 роки змарнував у сфері освіти при підготовці до 12-річної школи — пояснив кореспонденту агенції “ГолосUA” міністр освіти Дмитро Табачник. “Назву лише декілька нездоланних проблем, які залишились би при 12-річній освіті. Перше — зникав би цілий рік набору до вищих навчальних закладів, зруйнувались би не лише цілі факультети, кафедри, але й цілі університети. Уявіть собі, щороку школу закінчує біля 400 тисяч випускників і значна частина їх іде до вищих навчальних закладів — не пройшов би ніхто. Є два призови до армії — вони б теж зникли, а це від 75 і до 80 тисяч людей” — сказав він. Також міністр наголосив на суто освітянських проблемах, які несла 12-річна освіта. “Це надзвичайно великі виплати для місцевих та центрального бюджетів. Це надзвичайно велика кількість шкільних приміщень, їх треба було будувати, а не мріяти з 2008 року. Інакше б значна частина дітей змушена була вчитися у другу зміну.”- зазначив Дмитро Табачник. Водночас він наголосив, що і з новим законодавством за кількістю годин українська освіта залишиться конкурентноспроможною щодо будь-якої країни Європи.

Коментуючи заяви опозиції про недосконалість нового закону Дмитро Табачник порадив їм “стриматись та не займатися політиканством”. “Нехай своїми сльозами омиють 2008 рік , 2009 і першу частину 2010 року, коли не було зроблено жодного кроку для підготовки освіти для переходу на 12 -річну освіту” — підсумував урядовець.

Науковці також висловили свою думку з приводу переходу на 12-річну освіту. "Я думаю, той аргумент, що 12-річна система себе не виправдовує, повисає в повітрі, оскільки до неї ще у нас не перейшли. Що стосується Європи як прикладу, то там переважна більшість країн мають 12-річний термін навчання. В Україні зменшення бюджетних коштів на освіту відбувається через нинішній нелегкий економічний стан. Але ж йдеться про тривалу перспективу, яка, власне, була продиктована тим, що ми прагнемо до Європи і хотіли б узгоджувати всі наші реалії з європейськими. І потім, Україна вже давно вирішила перейти на 12-річне навчання в школах і ми щороку робимо конкретний крок у цьому напрямку. Минулого року, наприклад, підручники з історії апробовувалися для 10 класу, цього року – для одинадцятого, наступного року планувалося для дванадцятого. Іншими словами, тут ми вже підходимо до логічного завершення «кола», який тривав достатньо довго, – останні років десять точно. І тут раптом розворот і перехід до того, що у нас вже колись було." — зазначив доктор історичних наук, професор, замдиректора Інституту історії України НАНУ Станислав Кульчицкий.

Екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко переконаний, що уряд скасував 12-річну систему навчання, тому що у нього не було іншого виходу. "Ми не готові сьогодні до 12-річки тому, що цим питанням ніхто не займався, особливо останні два роки. Були згорнуті всі державні програми, не працювали, як потрібно, творчі колективи, принижений вчитель", — сказав він. За його словами, "уряд було покладено на лопатки тим спадком, який він отримав". "А для того, щоб виправити ситуацію потрібні надзусилля. А в уряду не вистачило зусиль: ні фінансових, ні економічних, ні інтелектувальніх. І в цій ситуації він прийняв рішення. Тому що іншого прийняти не міг. Не та в нас сьогодні країна, щоб думати про перспективу. У нас сьогодні країна ізабезпечення надприбутків, а не інтересів людей ", — відзначив він.

Київ	Одеса	Харків
вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:	вологість: тиск: вітер:

# тривалість

Читайте также в рубрике Политика