Программа «РазворотUA» — совместный проект информационного агентства «ГолосUA» и «Радио Эра FM».
Эфир за 19.09. Ведущая — Оксана Ващенко.
Оксана Ващенко: Бюджет країни на 2013 рік навіть не пройшов першого читання. Головний фінансовий документ країни відправили в Кабмін на доопрацювання. Експерти, аналізуючи основні макропоказники, одразу охрестили його «фантастичним», адже, скажімо, заплановане зростання економіки на 4,5 відсотка або ж бюджетні витрати в розмірі майже пів-трильйона гривень — це абсолютний рекорд, якого не було навіть у роки економічного буму.
Сьогодні в студії наші гості, це народні депутати: Інна Богословська — представник фракції Партії регіонів та Андрій Павловський — представник фракції «БЮТ — «Батьківщина».
Ви знаєте, з бюджетом така дивна ситуація сталася. Зрозуміло, що виборча кампанія, зрозуміло, що в сесійній залі важко обговорювати будь-яке питання, але тим не менше, все має відбуватися вчасно. Що сталося з бюджетом 2013 року? Фактично лише міністр, його профільний міністр мав у руках. Жодний депутат, незважаючи на те, що документ був направлений у Верховну Раду, не отримав його і не прочитав. Той аналіз, який робився, судячи із засідання Кабміну, можна було взяти якісь цифри та зробити певні висновки. Його розкритикували й Адміністрація Президента. Що відбувається, Інно Германівно?
Інна Богословська: Відбувається та сама ситуація, яку ми мали останні сім років. Останні сім років бюджет завжди розглядався в досить швидкому та закритому режимі. І за наших часів, і за часів минулої влади, документ швидко подавався до парламенту, після того ходив із парламенту до Кабінету Міністрів. На превеликий жаль, це така практика зараз склалася. Я думаю, що, дай Боже, за два-три роки, якщо буде стабільність у країні, ми вийдемо врешті-решт у відкритий режим прийняття держбюджету. Це така українська традиція й нічого нового з цієї точки зору у нас не сталося.
Оксана Ващенко: Але яка, скажімо, реальність або необхідність була подавати його у Верховну Раду, якщо в Кабміні зразу знали, що розглядати цей документ не будуть? І передусім, не узгодили документ із Адміністрацією Президента. Це ж одна команда — чому такі проблеми?
Інна Богословська: По-перше, ми завжди бачимо, що Кабінет міністрів діє в рамках своєї компетенції та своїх повноважень. Уже неодноразово було, коли подавався законопроект Кабінету міністрів, але він не підтримувався чи Верховною Радою чи Президентом. Це одна команда, але це не є одностайність думок. Тобто для того й існують три гілки влади: законодавча, виконавча та Президент, як голова держави, для того щоб ми знаходили найкращий варіант. Тому, я думаю, що зараз треба, перш за все, казати про те, яким повинен бути бюджет, тому що розмовляти зараз про цифри, яких ніхто не бачив, ми мали тільки довідку міністерства фінансів, ще зарано. Але говорити про те, яким він повинен бути, і чого в документі не повинно бути, думаю, може бути сутністю нашої розмови.
Оксана Ващенко: Можна говорити про те, що зміниться навіть, скажімо, показник зростання економіки в 4,5 відсотка, який був оприлюднений? І якщо проаналізувати й подивитися на останні дані Держкомстату, то щось тут не все збігається.
Андрій Павловський: Так, дійсно, як кажуть, цифри тут «не пляшуть», не грають. Разом із тим, чому так відбулося з поданням і швидким його відкликанням? Тому що існує Бюджетний кодекс, у якому є стаття-вимога, що бюджет уряд повинен подати, презентувати, представити у Верховній Раді до 15 вересня. І формально, щоб дотриматися цієї вимоги, уряд подав нібито певний документ.
Разом із тим і Володимир Литвин порушив Бюджетний кодекс, бо там передбачено обговорення в сесійній залі проекту першого варіанту бюджету, затвердження основних показників, після чого він відправляється голосуванням Верховної Ради, постановою Верховної Ради на доопрацювання в уряд. Але чомусь Володимир Михайлович вирішив, що він сам може за бюджетний комітет, який не збирався з цього питання, і за всю Верховну Раду взяв і своїм підписом особисто відправив. Чим грубо порушив чинне бюджетне законодавство.
Оксана Ващенко: Але так чи інакше…
Андрій Павловський: Я хотів ще про цифри сказати, якщо ви дозволите? От те, що ви називали, що є показник зростання ВВП на 4,5 відсотка, а перед цим буквально на засіданні уряду Азаров називав цифру 3-4 відсотки, а потім за день чи за ніч збільшили ще. І потім, не зрозуміло, за день до подання документа до Верховної Ради Микола Азаров називав 28 мільярдів дефіцит бюджету, потім уже казали сорок. Тобто ось така якась урядова шизофренія навколо бюджету.
Оксана Ващенко: Тут, ви знаєте, я хотіла би, щоб у рамках цієї програми ми змалювали реалістичну або хоча б наблизилися до реалістичної картини, яка існує насправді з бюджетом країни. Бо виходить так, що кожен бюджет у нас якийсь недовиконаний. Або ті цифри, показники, які туди закладаються, нереалістичні і їх надто складно виконати, або ще якісь існують причини. От я думаю, що необхідно виходити з реального стану справ у державі. Якщо говорите економічними показниками, на що може розраховувати уряд? Як зараз працює промисловість, економіка?
Я хочу нагадати. Видання «Комерсант» писало, аналізуючи статистику Держкомстату, що «за підсумками серпня падіння спостерігається майже в усіх ключових сферах: від промисловості, транспорту до будівництва та сільського господарства. Очікувати значного поліпшення та економічної активізації у найближчі місяці не варто, оскільки попит на український експорт: продукцію металургії та машинобудування залишаться дуже слабким». Потім газета писала про те, що «статистичні дані показують, що ми впевнено входимо у рецесію, навіть якщо за підсумками року нам удасться показати зростання ВВП на рівно одного процента, це не вирішить ключової проблеми. Ситуація в економіці продовжує погіршуватися». І це коментар директора Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігоря Бураковського.
Інна Богословська: По-перше, зрозуміло, що ті, хто не підтримує сьогоднішню владу, мають найбільш радикальні висновки щодо проекту, якого ніхто і не бачив. По-друге, треба безумовно зрозуміти, що з нашої точки зору, з точки зору влади, ми будемо аналізувати бюджет по декількох параметрах. Перше, чи відповідає цей бюджет трьом основним засадам внутрішньої економічної політики, які визнані Партією регіонів як головні засади розвитку країни.
Перше — це розвиток власного виробництва. Друге — це підвищення доходів власного українського населення й за рахунок цього підвищення платоспроможного попиту всередині країни, тому що ми зробили ставку на розвиток внутрішнього ринку. І третє — це інфраструктурні проекти. Це те, про що ми казали, — реформа ЖКГ, будівництво доріг, приведення до нормального стану якості будівель шкіл, дитячих садочків, житлового фонду. Це три параметри, за якими ми будемо вимірювати чи це бюджет реалістичний, чи цей бюджет відповідає тій стратегії соціально-економічного розвитку, яку ми вибрали.
Оксана Ващенко: Але ж треба виходити з того, що реально ми маємо в державі, які ресурси ми маємо?
Інна Богословська: Ми маємо в державі такий ресурс. По-перше, казати, як багато експертів це роблять, я взяла зараз підборку дуже схожу на…
Оксана Ващенко: Ні, це статистика Держкомстату, це ж дані офіційні.
Інна Богословська: Так, безумовно, це… рецесія — це коли ми падаємо. Рецесія була за минулої влади, коли ми втратили двадцять два відсотки промислового виробництва. На сьогодні ми маємо зниження темпів зростання економіки. Це не рецесія, це не падіння нижче нуля. Рецесія — це коли є нуль, і далі падіння. Тобто, ми маємо від’ємне сальдо. А зараз ми маємо зростання економіки, очікували на чотири відсотки, але будемо мати, скоріше за все, на кінець року 2,5 відсотка. Але це зростання, тому про рецесію взагалі безглуздо говорити.
По-друге, сьогодні, коли шановні експерти, аналізуючи український бюджет, із такими емоціями пишуть, що «в усьому світі криза, звужуються ринки, нам нікуди продавати свою продукцію…», то це абсолютна неправда. Тому що на сьогодні криза існує в двох величезних економіках — це економіка Євросоюзу та економіка Сполучених Штатів Америки. Економіка Латинської Америки, економіка азіатських країн і економіка Африки зростають не менше, ніж п’ять-сім-вісім відсотків. Африка вже четвертий рік поспіль показує зростання п’ятнадцять відсотків за рік. Тому це ринки, які розвиваються, і це ринки, на яких зараз усі наші міністри, всі наші зовнішньоекономічні відомства й усі наші міністри, уряд і Президент України шукають нові ринки збуту для української продукції, щоб мати експорт.
Оксана Ващенко: Тоді скажіть, рівень зростання економіки в держбюджеті 2013 року, на вашу думку, оптимальна цифра та найреальніша яка?
Інна Богословська: Зараз усі експерти світові кажуть, що якщо ми досягнемо 3,5-4 відсотки, це буде дуже гарний результат. Я думаю, що ми можемо на це піти, якщо ми дійсно зробимо акцент на розвиток внутрішнього ринку, на підвищення доходів населення та на інфраструктурні проекти. Це ресурс для розвитку країни. />
Оксана Ващенко: Тоді чи треба зважати на інформацію, яку так часто в уряді люблять нагадувати? Принаймні, не так давно Прем’єр-міністр говорив на Ялтинському саміті про те, що «ми скоро будемо в чергову хвилю кризи потрапляти. Уряд начебто до цього готовий, але тим не менше, треба заважати на ці ризики». Наскільки от у фінансових документах усі ці ризики враховані? І якщо, скажімо тим, хто просив надати інформацію стосовно того, який курс гривні по відношенню до долара буде закладено в цьому бюджеті, однозначної відповіді ніхто не надає, то складається враження, що існує таке, знаєте, незначне побоювання, щоб не сказати і не отримати потім негативні результати. От яка ситуація з цим?
Андрій Павловський: У цьому можна з вами погодитися й сказати, що це є свідченням якогось роздвоєння особистості зараз в уряді, бо на самміті в Ялті Азаров і Тигіпко казали, що насувається друга хвиля світової економічної кризи, що, можлива рецесія, що це зачепить Україну і щоб ми до цього готувалися, до таких складних наслідків. Разом із тим, презентуючи бюджет, ми бачимо, що це більше такий носить рекламний характер, який базується на фіктивних показниках. Коли існують прогнози Світового банку, Міжнародного валютного фонду, що зростання буде не більше двох відсотків для України, а уряд удвічі, в півтора рази завищує всі ці показники. Зрозуміло, що цей склад Верховної Ради, яка вже «мертва», не може приймати бюджет. Будемо сподіватися, що це зробить новий склад депутатів.
Оксана Ващенко: А новий склад Верховної Ради не буде в цьому плані «мертвим»? Маю на увазі з точки зору ухвалення економічних рішень.
Андрій Павловський: Прийдуть хоча би нові люди й по-новому подивляться на це все. І разом із тим, дійсно, як можна обраховувати бюджет, будь-який першокурсник-економіст вам скаже, що коли невідомі такі параметри як курс гривні до долара, коли не відома ціна на енергоносії, буде збільшення чи ні? Чи відбудеться підвищення тарифів на комунальні послуги, які макроекономічні показники, які соціальні стандарти будуть — усе це утаємничено. Я хочу запитати, чому уряд про долар не хоче сказати?
Оксана Ващенко: Коротше, ціна на енергоносії — питання номер один зараз? І дуже важливо це знати, оскільки люди турбуються про те, що восени в їхніх, скажімо, платіжках тарифи будуть значно збільшені, бо всі знають, що складним є питання врегулювання газових взаємовідносин із російською стороною. От як ви бачите, у нас існують якісь компенсатори, зважаючи на ту ситуацію, яка зараз склалася в українській економці, для того щоб компенсувати людям ті затрати? Чи все-таки все це буде сплачуватися з кишені людей? Будь ласка.
Інна Богословська: По-перше, ми можемо сказати, що вже існує розрахункова вартість енергоносіїв, тому що формула зараз змушує нас ураховувати дев’ятимісячне коліно відносно ціни на нафту. Тому на перших три квартали вже зрозуміло, що ціна буде 422-423 долари за тисячу кубометрів газу з урахуванням стодоларової знижки, яку ми отримуємо за рахунок підписання Харківських угод. Це перше.
По-друге, ми на наступний рік уже будемо закупляти 24 мільярди кубометрів газу російського, тобто кожен рік ми знижуватимемо залежність від імпорту російського газу. По-третє, прийнято рішення на рівні парламенту та Кабінету міністрів, що держава буде переходити на енергозбереження, й перший крок, який ми робимо, це до тридцяти відсотків підприємств теплоенергетики буде переводитися з імпортного газу на власне вугілля. Таким чином ми будемо вирішувати не тільки проблему зменшення енергозалежності від Росії, а й проблему збільшення власного видобутку та покращення якості українського енергетичного вугілля, бо ми знаємо, що з цим величезна проблема. І уряд об’явив, що наша стратегія на наступний рік — відмовитися від імпорту енергетичного вугілля на користь свого, щоб ті кошти, які ми зараз сплачуємо за імпорт вугілля, направляти на розвиток власного видобутку енергетичного вугілля.
І ще дуже велика подія, яка заслуговує на велику увагу. Ми вже почали промислове видобування газу на шельфі Чорного моря. І прогнози експертів світових свідчать, що ми можемо за десять років удвічі збільшити видобуток власного газу. Тобто баланс енергоносіїв зараз покращується.
Щодо тарифів. Хочу нагадати, що в Харкові не економічній конференції Президент прямо вказав усім керівникам місцевих органів влади, до компетенції яких зараз відноситься тарифоутворення, щоб навіть ніхто й не думав про підвищення тарифів, дочікуючись закінчення виборчої кампанії, й маючи надію, що може там щось підвищити. Зараз усі тарифи будуть переглядатися. Ви знаєте, що створений єдиний регуляторний державний орган, який буде займатися опрацюванням єдиної методики обрахування тарифів. І тому ми ставимо собі 2013 рік за мету, щоб навести порядок у тарифах. Бо дуже велика кількість людей скаржиться, що якість послуг не покращилася, вони не розуміють, за що вони сплачують. І тут держава повинна втрутитися. Це політика на наступний рік.
Оксана Ващенко: Тобто ви не приховаєте того, що, скажімо, з наступного року, або навіть наприкінці цього року треба буде підвищувати тарифи на тепло, на газ?
Інна Богословська: Ні, я не думаю, що ми почули одне одного. Я ще раз наголошую, що Президент чітко сказав, що жодний регіон не має жодних підстав для підвищення тарифів і той, хто це зробить після виборів, буде відповідати своєю посадою.
Оксана Ващенко: До тих пір, доки не буде напрацьована нова методологію обрахування тарифів?
Інна Богословська: Нова методологія вже зараз свідчить про те, що в деяких регіонах ми будемо зменшувати тарифи, тому що навіть…
Оксана Ващенко: Це в яких?
Інна Богословська: Тому що навіть сьогодні проводиться розрахунок формульного підходу. І це вже в першому наближенні показує, що в деяких регіонах тарифи завищені більше, ніж вони мають бути.
Оксана Ващенко: Тоді це, ви ж знаєте, держава має компенсувати. За рахунок чого компенсуватимуться втрати ЖКГ?
Інна Богословська: Зараз розглядається інший підхід узагалі до політики ЖКГ. Раніше…
Оксана Ващенко: Але до нового року, скажімо, оцей період?..
Інна Богословська: Ні, до нового року не буде жодного підвищення тарифів, так само, усі можуть бути спокійними і щодо того, що курс гривні буде у межах бюджету, який встановлений на цей рік, — 8,1-8,2. І на наступний рік ми очікуємо курсу гривні до долара 8,4. Тому це абсолютно стабільна, нормальна ситуація для країни.
Оксана Ващенко: Продовжуючи тему бюджету, хотілося б усе-таки більш детально зупинитися на тому, за рахунок чого можна покривати ті видатки, які спрямовуватимуться як на покриття тарифів, так і на інше, і це має відбуватися — це відомо. Бо, скажімо, ті експерти, які так чи інакше аналізують бюджетний процес не лише цього року, а й кожен бюджетний період, говорять про те, що важливими є питання, яким буде курс гривні, з чого будуть покривати дефіцит того самого «Нафтогазу». Але на ці запитання поки що ніхто з уряду не дає відповіді. Чому склалася така ситуація? І все-таки, чи існують резерви для покриття цих видатків, де можна брати ці гроші? Це лише запозичення, чи що це ще може бути?
Андрій Павловський: На жаль, дійсно, ми йдемо шляхом запозичень, і витрачання золотовалютного резерву, який за останній рік на десять мільярдів зменшився, а борг державний зростає, причому беремо на невигідних умовах, за вищими відсотками, ніж може надати Міжнародний валютний фонд. Наприклад, китайський кредит, кредити Росії. В результаті за останній рік держава запозичила найбільше за всі роки незалежності. Але такий шлях збільшення боргів, щоб вирішувати ці проблеми, про які ви сказали, я вважаю, що це не той шлях. У той самий час ми маємо дані Національного банку, що за останні два роки з України в офшори на Кіпр, у першу чергу, вивезли 53 мільярди доларів. І хто їх вивозить? Вивозять люди — олігархи, власники найбільших промислових підприємств, які є головними спонсорами Партії регіонів.
Я от не розумію, Віктор Федорович Янукович міг би зібрати цих хлопців-олігархів, які вивозять гроші за кордон і сказати, що влада наша, чого ви боїтеся? Повертайте гроші, вкладайте їх у власний бізнес, у свої ж підприємства, створюйте нові робочі місця. І люди були би тільки вдячні. Але ж вони їх ховають, щоб не сплачувати податки тут, в Україні, щоб не було відрахувань у Пенсійний фонд. І в результаті ми весь час кажемо, що у нас на ту чи іншу соціальну програму не вистачає грошей, чи держава вимушена підвищувати комунальні послуги й таке інше, і щомісяця ціна на них зростає.
Тому, я думаю, резерв у тому, що потрібно мотивувати так званих олігархів повернути гроші з-за кордону, нехай вони зберігають їх тут, в українських банках, і нехай їх вкладають у свої власні підприємства.
Оксана Ващенко: А в чому цей феномен — чому жодному президенту за ці часи не вдалося зробити так, щоб йому повірити, я так розумію, ті люди, які мають капітал, щоб вони тут його вкладали?
Андрій Павловський: Значить, немає довіри до влади…
Оксана Ващенко: Чому немає такої довіри — в чому цей феномен?
Андрій Павловський: Так ось і парадокс. Зараз Партія регіонів — це партія великого капіталу, зараз стовідсоткова їхня влада вся.
Оксана Ващенко: А до Партії регіонів?
Андрій Павловський: Тоді, можливо, боялися.
Оксана Ващенко: До цього періоду так само боялися і зараз бояться?
Андрій Павловський: Тоді боялися, можливо, що ті можуть щось там одержавити, націоналізувати й таке інше. А зараз чого їм боятися? Зараз усі олігархи в Партії регіонів, усі підтримують Віктора Федоровича Януковича. Чого їм боятися? Повертайте гроші в Україну, нехай вони працюють на Україну, інакше виходить…
Оксана Ващенко: До речі, економісти, які працюють в міністерстві, говорять, що це один із реально можливих варіантів, але це така перспектива. Як повернути капітали, щоб вони працювали всередині держави, який може існувати стимул?
Андрій Павловський: Потрібно створити умови. Я ж не кажу: реквізувати, покарати, посадити в тюрму, залякати. Створіть такі умови, щоб було вигідно бізнесу, щоб тут гроші працювали, й вони повернуться.
Оксана Ващенко: Але це буде ще не один бюджет України…
Інна Богословська: Ну, давайте так. По-перше, на сьогодні ми маємо вже повернення тих грошей, які вивозилися, тому що дев’яносто відсотків інвестицій, які зараз вкладаються в економіку України вже другий рік поспіль, це гроші, які повертаються в нашу країну, в ті підприємства, які зараз модернізуються.
Андрій Павловський: З Кіпру. У нас основний інвестор — Кіпр.
Інна Богословська: Але ж ви сказали, щоб поверталися гроші, які були виведені. Тому що сьогодні ми бачимо, що головним інвестором є Кіпр, саме ті офшорні зони, ми бачимо вже безумовно зростання довіри до України. І сьогодні гроші повертаються в Україну, а це мільярди доларів, які повертаються.
По-друге, існують дві ознаки, які свідчать про те, що бізнес більш спокійно ставиться до… Не з таким острахом ставиться до України. Ми маємо вперше за всю історію України ситуацію, коли мільярдер прийняв громадянство України — Вадим Новинський, який є офіційним мільярдером, який був громадянином Росії, отримав громадянство України й перевів сюди всі свої активи, у тому числі й гроші. І це…
Андрій Павловський: Можливо, це він від Путіна втікає таким чином? Бо там його щемлять в Росії, він сюди й побіг.
Інна Богословська: Ви знаєте, хто б від кого не втікав, але сьогодні є куди привезти свої гроші. І якщо мільярдер заходить в Україну і легально демонструє свої гроші, це означає, що довіра великого бізнесу зростає. Третє, що я хотіла би сказати. На сьогодні більше сімдесяти відсотків доходів до бюджету дають саме великі та надвеликі українські підприємства. Це означає, що вони теж уже довіряють, і зростання доходів бюджету відбулося, перш за все, за рахунок зростання відрахувань від великих підприємств. Не дивлячись на те, що, здавалося б, ми знизили податок на прибуток підприємств, ми знизили податок на додану вартість, зростання доходів відбувається.
Це означає, що це правильний крок — ми знижуємо податки і за рахунок цього підвищується економічна активність. Поки що на надвеликих підприємствах, але ми впевнені, якщо ми зробимо акцент зараз на розвитку власного виробництва, зробимо акцент на державні замовлення, на переобладнання житлово-комунального сектору, транспорту, це дасть зростання внутрішнього валового продукту, це дасть той прибуток, який у грошах вимірюється коштами, які ми будемо направляти на соціальне зростання.
Оксана Ващенко: Чи можна сказати, скільки упродовж цього бюджетного року було створено нових робочих місць?
Інна Богословська: Поки що ми не маємо такої інформації, я думаю, що…
Оксана Ващенко: Але ж це теж показник інвестицій, і це прямо пов’язано.
Інна Богословська: Безумовно. Ви розумієте, що сталося зараз? Що треба перш за все для нас поставити як завдання? Експорт продукції для нашої країни стає зараз надважливим завданням, тому що ми прийняли владу, передали в 2004 році владу, коли економіка нашої країни була експортно-орієнтованою, у нас експорт перевищував імпорт на дванадцять мільярдів доларів. Сьогодні, коли ми взяли владу в 2010 році, країна стала імпортозалежною, за п’ять років її розвернули, поставили з ніг на голову, і зробили країною, яка залежить від усіх.
Для нас кожного року найтяжче завдання — це збільшувати експорт і зменшувати імпорт. Ми йдемо на програму імпортозаміщення, розвитку власного виробництва. Це дуже важкий шлях, особливо зважаючи на те, що європейський ринок і ринок Сполучених Штатів звужується за рахунок кризи. Тому ми сьогодні шукаємо заміщення ринків для експорту української продукції в Азії, в Латинській Америці, в Африці. Й це найважче завдання. Але оскільки влада розуміє необхідність пошуку нових ринків, я впевнена, що це завдання буде вирішене.
Оксана Ващенко: У нас уже є дзвінки й не один. Добрий день! Ваше запитання.
Слухач: Киев, Анатолий. Я хочу кратко спросить у пани Богословской и дать как бы вам такой немножко совет. Вы победите на этих выборах, мы не сомневаемся. Но если не учтете такие пожелания, прежде всего, не считая вас, там еще пять человек в Партии регионов, все остальные приходят на публичные выступления абсолютно неподготовленными, не знают никаких цифр, ничего не могут назвать, ничего не отвечают. Искореняйте этот недостаток.
Андрій Павловський: Искореняйте Чечетова.
Слухач: И второе. Очень важное. Вы там или Ефремов, или кто-то, пробейтесь к Президенту, и надо на этот период заставить, не просто предупредить, и прокурора, и министра МВД, чтобы эти два органа заработали. И не в отношении людей, а в отношении своих подчиненных, чтобы милиция была на месте, чтобы не творили тех моментов, что… Я уже знаю, мне один случай рассказали, что даже «регионала» споили милиционеры а потом все это выдали. Возможно, на выборах будут и такие провокации.
Оксана Ващенко: Дякуємо. Будь ласка, друге запитання, другий дзвінок, щоб була можливість зразу відповісти.
Слухач: Дмитрий, город Киев. Скоро выборы, за окнами сентябрь. В моем доме поднимается градус дискуссии, за кого голосовать. Вот я вам и предлагаю: принести мне домой палку колбасы, я эту колбасу острым ножом порежу на тонкие кусочки, за исключением трех кусочков, которые я оставлю на свою семью, все без исключения кусочки я разнесу по квартирам. Когда мне откроют дверь, я скажу: это вам, допустим, от депутата Павловского. И еще. Вот скажите, пожалуйста, вы говорите про Тимошенко в тюрьме. А скажите, захочет ли она выходить из тюрьмы, если у нее там такие условия?
Оксана Ващенко: Ясно, зрозуміло. Ну, ми про Тимошенко тут узагалі не згадували, але тим не менше, дуже коротко.
Інна Богословська: Если можно, я быстро отвечу по первому обращению. Спасибо вам за ваш вопрос. Первое, что очень важно. И, я думаю, что раз вы заговорили о милиции, о порядке, то стоит вспомнить, что было специальное заседание по экономическим реформам при Президенте Украины, где ставился вопрос о недопустимости давления на бизнес со стороны правоохранительных органов. И слава Богу, за последние полтора-два месяца мы увидели существенное сокращение жалоб, которые шли от предпринимателей, от промышленных предприятий о том, что правоохранительные органы грубо вмешиваются в экономику и одни проверки за другими.
Мы очень настроены на то, чтобы осуществить дерегуляцию и вмешательство правоохранительных органов сделать жестко в рамках закона. Мы понимаем, что с этим есть проблемы. Второе, мы не имеем, знаете, шапкозакидательского оптимизма, мы ни в коем случае не говорим, что мы решили все проблемы. Мы говорим о том, что мы выжали из ситуации двух лет работы в очень тяжелых условиях в стране максимум, который можно было выжать. Мы прекрасно понимаем, куда нужно двигаться стране, мы очень рассчитываем, что в стране будет стабильность, и поэтому будем бороться с негативом точно так же, как мы боремся с коррупционерами в собственной среде.
Андрій Павловський: Мені подобаються ці лозунги «за стабільність», але ви ж знаєте, де найкраща стабільність. І от якраз ця рецесія, економіка на нулі, це кажуть, що «стабільність кладовища у нас уже досягнута». Разом із тим, я хотів би Дмитру відповісти. Ви знаєте, Дмитре, я от як народний депутат Павловський перед виборами ні ковбаси, ні гречки, ні по сто гривень у буклет рекламний не вкладаю як деякі діячі провладні, наприклад, у Солом»янському районі міста Києва, де таке помічено, чи там у Дніпровському районі, де деякі соратники Черновецького полюбляють цим займатися.
Разом із тим, хотів би сказати, що так, соціальні стандарти у нашій країні штучно суттєво занижені. Й навіть те, що зараз влада обіцяє, що на вісім сотих вона збільшить мінімальну заробітну плату, яка й так занижена, чи прожитковий мінімум, то цього люди просто не помітять, тому що зростання дорожнечі життя буде на п’ятнадцять відсотків при цьому. Тобто відбуватиметься зростання споживчих цін більше, ніж зростання пенсій, зарплат і стипендій.
Оксана Ващенко: Слухаємо наступне запитання.
Слухач: У меня просьба к Инне Богословской, чтобы вы окончательно проголосовали закон Журавского, это очень важно. Это нужно для этого Андрея Павловского, он не умеет себя вести. Если он говорит, что Верховная Рада мертвая, к сожалению, он сам мертвый уже давно. Андрей Павловский, скажите, пожалуйста, когда вы скажете правду, сколько денег в Лондоне, в Америке Тимошенко положила? Почему вы постоянно критикуете Януковича? У вас совести нет.
Андрій Павловський: Спасибо. Хочу сказать, что я в оппозиции, поэтому я критикую. Я понимаю, что Партии регионов хотелось бы принять законопроект, поданный Журавским, чтобы все, кто инакодумец, все общественные деятели, которые критикуют власть, чтобы потом на критику говорить, что это наклеп, що це образа і щоб можна було саджати від двох до п’яти років, як там записано в законопроекті, чтобы даже те, кто думают оппозиционно или критикуют власть письменно или публично, там сидели.
Это было бы для них очень хорошо. Дай им всю власть, они бы давно уже всех пересажали. Это в природе тех людей, не хочу говорить всех, но многих, которые сейчас при власти.
Оксана Ващенко: Щодо фінансових можливостей Тимошенко, я не знаю, ви володієте інформацією? По другій частині питання.
Андрій Павловський: Хочу сказати, що ніяких фінансових збережень у Юлії Тимошенко в Сполучених Штатах немає, не мала, і я думаю, що не буде мати.
Оксана Ващенко: Це вже інша історія, а не історія нашої сьогоднішньої зустрічі. Буде візит у Сполучені Штати Президента. І вже туди відбула урядова делегація. Там у принципі найголовніше — зустріч на найвищому рівні, над чим зараз працює міністерство закордонних справ. Друге питання — зустріч із керівництвом МВФ. Ми говорили частково по тарифам. І зрозуміло, що в меморандумі по вимогах Міжнародного валютного фонду одне з питань — це підвищення тарифів для того, щоб вони були економічно обґрунтованими. Скажіть, як усі ці питання вдасться поєднати? І чи відбудеться така зустріч? Чи є у вас, скажімо, очікування, що така зустріч на найвищому рівні відбудеться і що буде сказано там?
Інна Богословська: По-перше, якщо ми кажемо про МВФ, про продовження співпраці з МВФ, ми пам’ятаємо, як Міжнародний валютний фонд пішов з України, це відбулося в той час, коли уряд Тимошенко стільки вже неправди сказав експертам, що голова МВФ покинула Україну з фразою, що «я більше не можу терпіти цю брехню». Це зрозуміло, і ми знаємо, що на сьогодні ми намагаємося поновити відносини з МВФ, але за однієї умови, що ми не будемо слідувати тим порадам чи тим вимогам, які протирічать інтересам країни Україна, і які протирічать нашій економічній моделі. На сьогодні від нас МВФ вимагало…
Оксана Ващенко: Тоді кредиту не буде…
Інна Богословська: Перепрошую… Але таку ціну, яку нас просять за кредит, для нас не є можливою. Від нас очікують у МВФ не економічно обґрунтованих тарифів, а вони вимагали в документах, які, до речі, були підписані пані Тимошенко, вони вимагали, щоб ми вартість газу для населення довели до вартості імпортного російського газу. І якщо на сьогодні ми за імпортний російський газ переплачуємо п’ять мільярдів доларів на рік (від чотирьох до шести), то це така сама сума, яку ми витратили на «Євро-2012», п’ять мільярдів. І сьогодні ми знекровлюємо нашу власну економіку за рахунок такої ціни на газ, ми знижуємо закупівлю, ми зменшуємо за рахунок цього залежність від імпорту газу. Але це було б самогубством доводити ціну для населення до ціни імпортного газу з Росії, який є найдорожчим у Європі на сьогодні.
Тому цим шляхом ми не підемо, ми намагаємося довести експертам МВФ, що ця порада є економічно неправильною, ця порада, яка призведе до економічного колапсу неплатежів у сфері енергоносіїв, і тому якщо…
Оксана Ващенко: Але ж уже транші отримані, тобто вже про щось домовлено?..
Інна Богословська: Кредити, які отримані раніше, виплачуються нами день у день. До речі, хочу нагадати, що за кредитами, отриманими за минулих часів, Україна заплатила минулого року дванадцять мільярдів доларів. І це не наша провина. І те, що останні три місяці минулий уряд брав кредити на світовому ринку під двадцять вісім відсотків річних, це просто неможливо для нормальної людини. І ми витратили величезну кількість зусиль, щоб замінити в нашому кредитному портфелі держави наддорогі кредити на дешеві. Ми сьогодні спростили для країни можливість розраховуватися, тому що у нас зараз не залишилося кредитів під 28 відсотків. Тому навіть стид треба мати, казати, що ми на сьогодні маємо гіршу ситуацію, ніж мали в 2010 році, коли отримали владу. Ми зараз покращили економічну ситуацію і покращуємо її кожного дня.
Андрій Павловський: Ну, що тут сказати. Кожен у своїй родині по своєму сімейному бюджету бачить це покращення.
Оксана Ващенко: З приводу бюджету і з приводу візиту?..
Андрій Павловський: І те, що уряд називає там якісь макропоказники, я ж кажу, в бюджеті, якесь зростання, то, ви знаєте, це абстрактні цифри. Вони людям ні про що не говорять. От людина відкрила гаманець і побачила, що за останні два роки її купівельна спроможність реально у зв’язку зі зростанням цін на комунальні послуги, на продукти зменшилася в півтора-два рази. Ви на автомобілі їздите, подивіться, яка була ціна на бензин, коли ви приходили до влади? Сім гривень за бензин А-95, наприклад. А зараз майже дванадцять — у півтора рази збільшилася. І так само на все.
Тому казати, що щось покращилося, це просто знущання над людьми. Тому Партія регіонів придумає закони про язик, ще про щось подібне, тому що реально в соціальному плані жодна обіцянка не виконана. Де найбільша обіцянка Януковича, що пенсія буде 1200 гривень? Обіцяли на перше січня 2011 року. Вже тринадцятий рік, а вона не виконана. А середня зарплата 2000 гривень? Її немає. А 75 відсотків бюджетних місць у вищих навчальних закладах? Їх теж немає, лише скорочується кількість бюджетних місць.
Оксана Ващенко: Маємо завершувати.
Андрій Павловський: А де допомога на кожну людину, яку ви обіцяли по п’ятсот гривень на дитину? Цього теж немає.
Оксана Ващенко: Пане Андрію, маємо завершувати. П’ять секунд до завершення нашої сьогоднішньої розмови. Дякую вам за те, що були з нами.