Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС затяглося через технократичні проблеми, а не на політичній ниві.
Про це заявив юрист, доцент Інституту міжнародних відносин Сергій Козьяков на прес-конференції в Києві, передав кореспондент ГолосUA.
Юрист підкреслив, що проблеми зі швидкістю підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС є технократичними, а не політичними. Він наголосив, що процес підготовки до підписання документів такого рівня потребує величезних часових затрат, а також ресурсних в частині хоча б гармонізації державних стандартів. Як приклад, він нагадав процес приєднання України до Світової організації торгівлі.
“Перемовини щодо вступу України до СОТ тривали років 15. Звісно, можна наводити приклад, що такі країні як Грузія, Молдова чи Таджикистан набагато швидше стали членами СОТ. Але чому? Це не тому що ми спеціально всередині створюємо такі перепони. Просто економіки не можна порівнювати”, — наголосив експерт.
Правознавець пояснив, що у процесі приєднання йшлося про величезну кількість умов. А протокол про наміри до приєднання містить 800 сторінок тексту. “Причому там немає політичних заяв, це дуже прагматичний текст”, — додав він.
С. Козьяков також повідомив, що для того, аби стати повноправним членами СОТ, Україна мала гармонізувати зі Світовою організацією торгівлі понад 40 тис. державних стандартів. “І на момент вступу до СОТ ми їх навіть відсотків 10 не узгодили. На дали перехідний період аби це завершити”, — нагадав він.
При цьому для прикладу юрист повідомив, що для Грузії та Таджикистану йшлося про 400, 800-1000 стандартів для узгодження. Тобто, навіть для перекладу це означало десятки тисяч сторінок текст. “Але все ж у скільки разів менше, ніж для України”, — підкреслив С. Козьяков.
“Тому, коли кажуть, що ми довго ведемо переговори – то їх не можна вести швидко. Тому що інтересів дуже багато. Крім того, якщо окрім інтересів країни, є ще економічні інтереси, інтереси окремих підприємств, в тому числі і монополістів”, — підкреслив він.
Ще однією проблемою юрист назвав нестачу експертів державного рівня. Таких, за словами С. Козьякова, в Україні, хто знав би все про ЄС, є близько 20 осіб.