Євросоюз повинен прискорити переговори про прийняття Туреччини до свого складу, оскільки газова криза між Росією та Україною підсилила роль Анкари як майбутнього енергетичного партнера Європейського союзу (ЄС). Таку думку висловив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу після зустрічі з турецьким прем’єр-міністром Реджепом Тайіпом Ердоганом. />
За словами Ж.М.Баррозу, європейські громадяни можуть бути зацікавлені в "хорошій співпраці (з Туреччиною) з енергетичних питань".
У свою чергу прем’єр Туреччини запевнив, що його країна готова грати ключову роль в забезпеченні енергетичної безпеки Європи. При цьому Р.Т.Ердоган заявив, що Анкара усвідомлює пов’язану з цим відповідальність і не має наміру використовувати газовий транзит як політичну "зброю".
Відзначимо, що раніше Р.Т.Ердоган пригрозив згорнути будівництво газопроводу "Набукко", на який Європа покладає великі надії, якщо Брюссель не розблоковує переговори про вступ Туреччини до ЄС. Цьому вступу активно протидіє Кіпр, який, будучи членом Євросоюзу, має з Туреччиною невирішені територіальні проблеми.
Туреччина розпочала переговори про вступ до ЄС в 2005 р. Брюссель та Анкара визначили 35 напрямів, за якими Туреччина зобов’язалась працювати для підготовки свого членства в Євросоюзі. Проте до теперішнього часу для переговорів відкриті лише 10 з 35 блоків, оскільки ЄС незадоволений ситуацією з демократичними правами в Туреччині і відносинами між Туреччиною та Кіпром.
Євросоюз сподівається, що газопровід "Набукко", який повинен пройти територією Туреччини, зменшить залежність європейських країн від російського газу і діючих транзитних маршрутів. "Набукко" — проектований магістральний газопровід протяжністю 3,3 тис. км. в обхід Росії з Центральної Азії до країн Євросоюзу, перш за все до Австрії і Німеччини. Його проектна потужність — 26-32 млрд куб. м газу на рік. Перша фаза будівництва газопроводу "Набукко" почнеться в 2010 р., друга повинна стартувати до кінця 2014 р.
На думку експертів, криза з газовими постачаннями, викликана суперечкою між Росією та Україною, повинна змусити європейців активніше шукати альтернативні шляхи отримання палива. Проте поки Європа не в змозі відмовитися від російського газу, що задовольняє до 30% її потреб.