“Ми є тим, що ми їмо” — цей відомий вислів набрав в Україні останнім часом нових відтінків. Українці, які вірять власним очам, більше не ризикують з’їсти ген скорпіона чи макаки, вбудований, наприклад, у банани. Гордий напис “без ГМО” прикрасив всі без винятку упаковки продуктів, навіть звичайну питну воду та молоко. Чи є це проявом великого піклування з боку влади про здоров’я своїх громадян, чи реалізацією плану з наповнення бюджету, чи просто даниною моді — поки незрозуміло.
17 грудня минулого року Верховна Рада України запровадила обов’язкове маркування продуктів харчування на вміст у них генетично модифікованих організмів. Тоді ж Мінекономіки запропонувало внести зміни у деякі закони, що стосуються маркування таких продуктів. Зокрема, планувалося скасувати вимогу ставити позначку “без ГМО” і встановити обов’язкове повідомлення про наявність зареєстрованих ГМО або виробництва складових харчового продукту із зареєстрованим ГМО. Аргументувалася ця пропозиція тим, що Україна “попереду планети усієї” запровадила маркування для усіх без винятку продуктів, навіть тих, у яких ГМО не може бути навіть теоретично.
Це лише перші кроки у вирішенні проблеми використання генетично модифікованих організмів: без подальших комплексних заходів вони не дадуть результату, заявив екс-міністр економіки Богдан Данилишин. За його словами, після запровадження обов’язкового маркування, в Україні треба створювати мережу лабораторій, що тестуватимуть продукти. Наразі ж їх по всій країні налічується сімнадцять. “Це просто необхідно запроваджувати, разом із тим інформуючи населення. Бо якщо цього не робити, люди не матимуть свободи вибору, будуть позбавлені інформації про те, що їдять”, — підкреслив Данилишин. Він також передбачив, що не всі гравці ринку можуть бути зацікавлені у цій роботі, бо це збільшує вартість виробничого процесу, знижуючи рентабельність бізнесу.
Запровадження обов’язкового маркування призвело до подорожчання продукції, адже до витрат виробників додалася оплата лабораторних досліджень. Так, найпростіша процедура з виявлення ГМО триває півтори доби і коштує 600 гривень. Процедура з виявлення кількості ГМО обійдеться у 1100 гривень. Представник компанії “Данон Україна” Наталя Безхлібна підкреслила, що виробники намагаються виконувати усі вимоги законодавства, замовляють лабораторні дослідження, однак вимога обов’язкового маркування не вирішує проблему у цілому, а інколи призводить до проявів недобросовісної конкуренції. Адже позначка “без ГМО” стала для деяких бізнесменів частиною маркетингової політики, засобом привернути увагу покупців. У той самий час виробники, у продукції яких немає і не може бути ГМО, змушені нести невиправдані витрати на проведення непотрібних досліджень.
Водночас, експерти визнають, що сам факт існування сучасної лабораторії не гарантує якості продукції. Зокрема, у новій донецькій лабораторії, відкритій восени 2009 року, за весь термін існування жодне місцеве підприємство торгівлі свою продукцію не перевірило. І лише мізерна кількість підприємств-виробників підтвердили якість товарів. А от заявки від громадян-споживачів, які прагнуть захистити свої права, надходять регулярно, зазначила начальник відділу підприємства Олександра Удовиченко. “Якщо є повний комплект документів — копія чека, заява, дослідження компетентної організації, протокол результатів — цього достатньо, щоб стягнути витрати з особи, яка винна. Як тільки люди в це повірять — у лабораторії буде робота, а виробники замисляться, чи вкладати, як раніше, модифікований крохмаль, сою чи інші замінники в продукти”, — переконана вона.
За словами адвоката Миколи Писаренка, в Україні фактично відсутній механізм, що дозволяв би відсудити у виробника гроші за завдану здоров’ю шкоду, зокрема після вживання неякісних продуктів. За інформацією правника, із несумлінними виробниками можна боротися лише за допомогою судових позовів. Він підкреслив, що такі прецеденти варто і, більше того, потрібно створювати, аби виробники піклувалися не лише про свої прибутки, а несли відповідальність перед споживачами.
Тим часом, голова правління Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз “Тест” Валентин Безрукий вважає, що на сьогодні проблема ГМО є не настільки важливою для здоров’я українців, як, наприклад, вживання харчових домішок або товарів, що містять шкідливі речовини. Чверть хлібобулочних виробів, половина питної фасованої води і рибної продукції, 40% ковбаси та молочних консервів для харчування малюків є бракованими. Це – дані перевірок, здійснених Держспоживстандартом України торік. За словами В. Безрукого, вплив ГМО на організм людини ще до кінця не вивчений. Натомість, доведено, що шкідливість хімічних харчових домішок, а також перевищення вмісту сторонніх речовин у продукції може негативно вплинути на здоров’я. />
Проблему можна вирішити простіше — для цього українські комуністи пропонують проголошення нашої держави зоною, вільною від ГМО. Наразі законопроект, автором якого є народний депутат Володимир Даниленко, переданий для розгляду всіма обласними радами України, Верховною Радою Криму. “Звідусіль я отримав підтримку цієї законодавчої ініціативи. Законопроект підтриманий комітетом по екологічній політиці. Зараз він знаходиться на розгляді у профільному комітеті Верховної Ради. Враховуючи, що у Верховній Раді є депутати, які лобіюють інтереси великих корпорацій, що займаються і збагачуються на здоров’ї наших людей, законопроект проходить тяжко. Але для мене важливий не прибуток цих корпорацій, а здоров’я нашого народу”, — наголосив В. Даниленко.
Чи реально закрити українські кордони для завезення продукції з ГМО, яка кількість лабораторій для контролю цього потрібна і чи “потягне” такі витрати у найближчому майбутньому український бюджет — питання. Зрозуміло одне — кожен споживач має право на правдиву й достовірну інформацію, зазначену лише там, де це потрібно, а виробник не повинен витрачатися на “продавців повітря”, хоч би вони діяли від імені держави.