З 23 до 31 жовтня Київ знову перетвориться на столицю молодого кіно, від якого, як завжди, чекає несподіванок, відкриттів і приємних сюрпризів. Глядачі вже звикли, що міжнародний кінофестиваль «Молодість» – найбільша в Україні традиційна кіноподія, до того ж, єдина офіційно визнана Всесвітньою асоціацією кінопродюсерів (FIАPF), яка рейтингує діяльність фестивалю з 1993 року та засвідчує його повну відповідність міжнародним стандартам — як за принципами створення програми, роботи журі, розмірами медіа-простору, так і за суто технічними аспектами. Тому й інтерес до цієї кіноподії особливий, а цього року — тим паче. Отже, з чим підійшов до свого 40-річчя найвідоміший вітчизняний кінофестиваль і чого слід чекати цього разу…
За роки існування «Молодості» географія конкурсних робіт охопила країни майже з усіх континентів. „Ми створили справжню творчу лабораторію, ми шукаємо і знаходимо, – наголошує генеральний директор фестивалю Андрій Халпахчі, — і таким чином даємо можливість молодим талантам зайняти у сучасному кінопроцесі місце, якого вони варті”. Щороку фестиваль представляє понад 250 фільмів з багатьох країн світу, але сорокову «Молодість» позначено саме латинськими цифрами — «XL», що повністю збігається з очікуваними кількісними характеристиками проекту — «eXtra Large» — тобто дуже великий фестиваль!
По той бік екрану…
Наразі, підготовча робота з організації фестивалю наближається до фінальної стадії. Визначаються конкурсанти і дебютанти, узгоджуються організаційні питання і програма кінопоказів та інших фестивальних заходів, тривають переговори з почесними гостями… За традицією, на відкриття кіноподії запрошені знамениті світові кінозірки. Цього разу українські глядачі побачать французьких акторів Софі Марсо і Крістофера Ламберта. Зокрема, вони представлятимуть в Києві прем’єру фільму „Картагена” (Cartagena), в якому зіграли головні ролі. „Саме цим фільмом має початися „Молодість”, — повідомив А. Халпахчі.- А от з гостями, що їх запросили на церемонію закриття, таємниці немає — це режисер Карен Шахназаров, актриса Людмила Гурченко і режисер Володимир Меньшов”. Ще одна несподіванка — вперше за багато років церемонію відкриття і закриття «Молодості», планується провести в Національній опері імені Т. Г. Шевченка, де очікуються й присутність перших осіб держави.
Остаточні корективи вносяться і до конкурсної програми фестивалю, яка традиційно складається із секції студентського, першого короткометражного (ігрового, анімаційного і документального) та першого повнометражного ігрового фільму. Відомо, що до програми повнометражних фільмів цьогорічного фестивалю увійшли картини: „Щастя моє” Сергія Лозниці (Україна-Німеччина-Нідерланди), „Вуличні дні” Левона Когуашвілі (Грузія), „Звуки шуму” Оли Сімонссон і Йоханнеса Штерн Нільссена (Швеція-Франція), „Інше небо” Дмитра Мамулі ( Росія) та інші стрічки.
Журі фестивалю очолить режисер Марк Каро (Франція). До суддівської колегії також увійшли режисер Райнер Фріммель (Австрія), продюсер Олена Яцура (Росія) і художник Олександр Ройтбурд (Україна).
За підсумками фестивалю журі присудить гран-прі за найкращий фільм конкурсної програми – статуетку “Скіфський олень” і $10 000, а також призи за кращий повнометражний ігровий, короткометражний і студентський фільми в еквіваленті $2 500. Іще один приз — імені Іва Мота розміром у 1000 євро — отримає кращий молодий актор чи актриса. Також вручатимуть приз глядацьких симпатій, призи журі Міжнародної федерації кінопреси та Міжнародної федерації кіноклубів. Передбачені й особливі нагороди на честь 40-го ювілейного фестивалю «Молодість», зокрема, за внесок у розвиток світового кіномистецтва видатним діячам сучасного кіно, а також — приз за розвиток українського кіномистецтва, заснований Міжнародним благодійним фондом Україна 3000, який вручатимуть під час урочистого закриття фестивалю.
У рамках 40-річчя фестивалю відбудеться „Ретроспектива 20+20”, присвячена історії “Молодості”. До неї увійшли перший фільм Франсуа Озона „Віктор” (1993), фільм Олександра Павловського „Щасливий Кукушкін” (1970), стрічка Валерія Тодоровського „Катафалк” (1990), Тома Тиквера — „Марія” (1993) і „Покажи мені любов” — Лукаса Мудіссона (1999).
А поза конкурсом відбудуться програми: “Фестиваль фестивалів”, “Французьке кіно сьогодні”, “Німецький бульвар”, “Нове російське кіно”, “Східний експрес”, “Панорама українського кіно”, “Art/Life”. Також на глядачів також чекають “Скандинавська панорама”, “Ретроспектива Еріка Ромера”, яку представить відома французька актриса Марі-Крістін Барро, “Ретроспектива П`єра Етекса”, фільми французького режисера Зігфріда з виступом його музичного колективу, вечори “In Memorium”, присвячені видатним діячам кіно. Традиційно, в рамках фестивалю працюватиме “Київська Майстерня Талантів” із майстер-класами провідних кіно-професіоналів і ринок ко-продукції “BoatMeeting”.
Головні локації «Молодості»
Всі конкурсні покази, робочі майстер-класи, зустрічі, пресконференції та позаконкурсні програми Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» відбуватимуться в межах історичного центру Києва. Головним осередком фестивалю традиційно стане столичний кінотеатр «Київ», який пропонує до послуг глядачів три кінозали : «Червоний зал» (300 місць), «Синій зал» (330 місць) та зал «Синематека» (100 місць).
Прийматиме фестиваль також кінотеатр «Жовтень» — найстарший з кінотеатрів Києва, що цього року готується відзначити 80-ту річницю. Наразі, кінотеатр «Жовтень» нараховує п’ять кінозалів: «Гегемон» (400 місць), «Кіноман» (175 місць), «Аншлаг» (70 місць), «Класік» (50 місць) та «Солодке життя» (22 місця).
Третім традиційним фестивальним кіномайданчиком є кінотеатр «Кінопанорама» — перший у колишньому Радянському Союзі панорамний кінотеатр, а нині — один з осередків фестивального й артхаусного кіно у Києві. Тут проводяться прем’єрні покази українських фільмів та творчі вечори митців. У «Кінопанорамі» працюють два зали – великий (405 місць) та маленький (всього 15 місць). Саме у цьому кінотеатрі Сергій Параджанов розповідав про «Тіні забутих предків», а Станіслав Говорухін написав на стіні «Я вас люблю!» До речі, на стінах кінотеатру — чимало пам'ятних автографів, тому «Кінопанораму» можна вважати ще й своєрідним музеєм кіномистецтва.