Те, що фінансова криза оголила наймаштабніші фінансові та економічні проблеми, закономірно та очікувано, а те, що вона призвела до погіршення демографічної ситуації, лише підтвердило наявність у нас невикоріненних морально-суспільних проблем. Зовсім недавно український президент наголошував на покращенні демографічної ситуації, мотивуючи тим, що 2008 рік став рекордним за кількістю немовлят за всі роки незалежності — 510 тисяч немовлят, у деяких областях (Рівненській, Івано-Франківській та Києві) народжуваність навіть перевищила смертність. А вже за підсумками першого кварталу лікарі неофіційно констатують значне збільшення… абортів. Спеціалісти не дивуються цьому, кажуть, що пік кількості абортів в Україні припадав на важкі економічні роки: 1993-1995. Тоді щороку мільйон українських жінок позбувались вагітності.
Сьогодні, навіть в найпопулярніших пошукових системах Інтернету, запит на «аборт» збільшився у кілька разів. Показово те, що за спостереженнями лікарів, до абортаріїв сьогодні йдуть жінки навіть з плановими вагітностями, мотивуючи своє рішення нестабільним фінансовим становищем, зростанням цін, скороченнями на роботі та затримкою заробітних плат, невиплаченими кредитами та неповернутими депозитами.
Зокрема, директор репродуктивної медичної клініки «Надія» Валерій Зукін заявив у пресі, що до кінця року неофіційна кількість абортів зросте на 20 – 30%, а за словами директора Інституту репродуктивної медицини, профессора Федора Дахна, через кризу кількість пацієнтів, які мають можливість з його допомогою лікувати безпліддя, зменшилась.
Голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва вважає, що ситуація ускладнюється відсутністю з боку Мінохоронздорову оперативного моніторингу статистики по кількості абортів з початку поточного року, що не дозволяє своєчасно реагувати на їх можливе збільшення. “Коли ми отримаємо статистику по кількості абортів, думаю, ситуація виявиться вельми сумною», — впевнена народний депутат. Саме тому, за її словами, комітет невідкладно звернеться до Міністерства охорони здоров’я із запитом про офіційні дані про кількість абортів за поточний рік. «А також ми наполягатимемо на інтенсифікації тих заходів, які повинні робитися на державному рівні для профілактики і зниження випадків штучного переривання вагітності в нашій країні», — підкреслила депутат.
В самому МОЗі сумної статистики поки що справді немає, а немає цифр — немає і проблеми. Проте є дані Держкомстату про зменшення чисельності населення у період з 1 лютого до 1 березня 2009 року на 14,17 тис. осіб — до 46,1 млн осіб: народилося 83,5 тис. дітей, померло 128 тис. осіб. А скільки зроблено абортів ніхто й не дізнається насправді, бо, за зізнаннями лікарів, офіційна статистика далека від реальної картини.
За офіційною статистикою у 1990 році було зроблено 1 млн 19 тис. абортів, в 1992 — 902 тис.; у 1995 — 740 тис. абортів; у 2000 — 434 тис.; у 2001 — 370 тис.; у 2002 — 346 тис. ; у 2003 — 316 тис.; у 2004 — 289 тис.; у 2005 — 264 тис.; у 2006 — 230 тис. абортів. За неофіциальной статистикою, за роки незалежності в Україні було зроблено 30 мільйонів абортів. /> Згідно зі статистикою, найкритичнішою ситуація щодо кількості абортів виглядає у східних регіонах України. Наприклад, на Луганщині кількість ненароджених дітей переважає над тими, хто народився. На 100 народжених дітей 108 абортів, така ж цифра і на Чернігівщині. У Києві зі 100 вагітних 52 роблять аборти, зі 100 вагітних у Севастополі 50 позбавляються дитини, у Львові -32, у Івано-Франківську -19.
Світова статистика абортів теж невтішна: за результатами досліджень Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі понад 30 мільйонів жінок офіційно роблять аборт, ще мінімум 20 мільйонів роблять його підпільно. У ВООЗ підрахували, що одна з п’яти вагітностей у світі закінчується абортом. А за даними незалежного Інституту сімейної політики Норвегії, аборти у Європі відбуваються кожні 27 секунд!
Визнаючи усі складності сьогоднішньої ситуації з курсом долара, валютними кредитами, звільненнями, лікарі вважають кризу лише зручним прикриттям для безвідповідального ставлення людей до себе — більшість пацієнток, які приходять на мініаборт або класичний аборт, розплачуються життям дитини за власну безвідповідальність. Різноманіття контрацептивів збільшується щороку — хіба ж не краще забезпечуватися? Втім, і у цьому випадку криза стала зручним виправданням. Про моральний аспект ситуації говорити не доводиться — адже Україна, за даним нещодавніх опитувань, посідає п’яте місце у світі за релігійності, а отже є духовно свідомою нацією. Для порівняння, в Польщі, де штучне переривання вагітності заборонене не лише законом, а засуджується церквою, яка має великий вплив, за 17 років зробили лише 82 тис. 329 абортів, що в 365 (!) разів менше, ніж в Україні.