У багатьох ще не стерлося сумне враження від випадків загибелі українських дітей на шкільних уроках з фізичного виховання. У минулому навчальному році проблему вирішили просто: скасували нормативи з фізкультури. Цьогоріч Мінохорони здоров’я знову долучилося до боротьби за фізичний стан наших дітей і запровадило обов’язкову диспансеризацію школярів. Однак, виконання чергового плану, як у нас часто трапляється, виявилося досить дивним… />
Швидше, вище, сильніше?
Згідно з офіційною статистикою, близько 95% школярів підліткового віку мають хронічні хвороби. Це не тільки сколіози, вади розвитку рухової, кісткової системи, визначається також надзвичайно високий рівень серцево-судинних захворюваннь.
Безперечно, на стан здоров’я підростаючих українців впливає погіршення загального морального рівня та економічного стану суспільства. За статистикою, в Україні кожен п’ятий 11-12–річний школяр курить і майже 3% українських школярів є залежними від алкоголю, а скуштував його вже кожен другий. У дітей, які щодня вживають пиво, слабоалкогольні чи більш міцні напої, швидко розвиваються важкі захворювання ендокринної, нервової, шлунково-кишкової систем, проблеми з інтелектуальним, емоційним розвитком, психічні розлади.
За таких обставин нормативи з фізкультури, які ще кілька десятків років тому виконувалися майже всіма школярами, стали для багатьох із дітей майже непосильними. Саме тому, зважаючи на випадки загибелі дітей під час або після фізичних навантажень, Кабмін скасував урядову постанову “Про державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України”. Уряд рекомендував переглянути методику фізичної підготовки школярів, зокрема, заборонити здавати кроси без належного медичного обстеження дітей.
І впровадження владної ініціативи розпочалося… Ось що розповів “Голос UA” 14-річний школяр Антон про те, як проходять нині у його школі уроки фізкультури: “Вчитель дає нам м’яча і ми граємо у футбол. Раніше ми виконували якісь нормативи, а потім у нас були спортивні ігри, зараз ні”. На запитання про те, чи навчає викладач якимось новим спортивним іграм, крім футболу, хлопець відповів “ні”. Він також розповів, що вчитель взагалі не займається вимірюванням пульсу у дітей під час фізичних вправ.
Прикладом найчистішого формалізму, на жаль, став і обов’язковий медогляд, котрий зобов’язали пройти у дільничних поліклініках всіх дітей шкільного віку.
У батьків — лише подив від “новацій”
Розповісти про диспансеризаційні “пригоди” свого сина погодилася Наталка, мати учня 7-го класу однієї з київських шкіл. “Мій старший син самостійно вирішив пройти диспансеризацію. Він попрямував з обхідним листом до дільничного педіатра і там виникла ситуація, що мене просто обурила. Спочатку дитячий лікар сама за всіх фахівців заповнила листок диспансеризації, записала відомості навіть у графи, які повинні заповнювати особисто батьки. А вже потім зателефонувала мені із запитанням чи плануємо ми обходити всіх спеціалістів, а то, мовляв, вже записала сама, що дитина здорова. Коли я відповіла, що хотіла б дізнатися про дійсний стан здоров’я моєї дитини, лікар не знайшла нічого кращого, ніж просто вибачитися. Таким чином, до фахівців ми не потрапили. Тепер плануємо якось виходити з ситуації, мабуть, доведеться піти у школу і взяти в медсестри чистий листок для проходження медогляду”, — поділилася мати.
Також вона розповіла, чому її так цікавить стан здоров’я сина (гадаю, це дуже поширена ситуація у випадку, коли дитина має відносно задовільний стан здоров’я): “Мій син вже наступного року повинен повинен стати на облік у військкоматі і я боюся “прогавити” серйозні проблеми. Адже в моєї дитини у початковій школі знайшли погіршення зору, тоді призначили окуляри. Та й сколіоз у нього був…”
Побічно через недолугу організацію диспансеризації, страждають і “ні у чому не винуваті” хворі діти. Нещодавно у моєї знайомої молодша дитина захворіла на ОРВІ. Знов-таки педіатр призначила обов’язкові обстеження, серед яких був загальний аналіз крові. Так от, вистоявши до дванадцятої години дня у нескінченній черзі в лабораторію, мати із хворою дитиною змушена були піти з поліклініки, так і не зробивши аналіз. За словами мами, у поліклініці сказали, що зараз взагалі немає сенсу туди навіть заходити, тому що є “великій ажіотаж”. І знов хтось сказав — йдіть до педіатра, вона вам все напише…
Незважаючи на те, що Мінохорони здоров’я “занепокоєне ситуацією, яка склалася в окремих регіонах, зокрема у Києві, щодо здійснення в короткі терміни профілактичних медичних оглядів дітей шкільного віку”, як повідомила прес-служба міністерства, та тим, що “це створює соціальну напругженість в суспільстві, перевантажує педіатричну службу, а також зводить нанівець саму ідею та мету, які закладені у профілактичних оглядах”, далі слів справа поки не йде.
Навіщо вигадувати велосипед?
Можливо, медикам при владі просто треба було пригадати недалеке минуле. Тоді існувала доволі проста система медичних оглядів школярів, яку добре пам’ятає і покоління моїх однолітків. У кожну київську школу приїжджала комісія із основних лікарів-фахівців, здається, десь раз на рік, і спеціалісти оглядали дітей по класах. Тих, у кого знаходили якісь порушення стану здоров’я, посилали у дитячу поліклініку на додаткове обстеження і повторно консультували вже у лікувальному закладі. Пригадується, що у школі був свій стоматологічний кабінет і дітлахам лікували зуби, так би мовити, “без відриву від виробництва”. Питання — чому б не організувати медичні огляди школярів і зараз подібним, на мій погляд розумним, чином?
Звісно, за допомогою одного лише лікування здоровим не станеш і сучасні діти не виняток. Потрібен комплексний підхід: впровадження здорового способу життя, правильного харчування, покращення фізичної підготовки. І знову — чому б не пригадати недавнє минуле? Скажімо, лідер комуністів Петро Симоненко пропонує змінити систему фізичної підготовки в школах і повернути нормативи ГПО для школярів середніх і старших класів. За його словами, відродження забутої спортивної традиції – здача нормативів комплексу "Готовий до праці і оборони!", що існувала до 1991 року, – допоможе істотно підвищити фізичну підготовку молодих українців. "Любов до спорту здатна не тільки фізично загартувати хлопців і дівчат, але й виховати не одне здорове покоління патріотів країни", — переконаний П. Симоненко.