Навіть найтонші натури не оминають прилавки супермаркетів та полиці непродовольчих магазинів. А якщо вже потрапляєш у їхні нетрі, очікуєш гарного обслуговування і належної якості товарів. Споживчі права є складовою частиною прав людини, адже у Конституції України зазначено: “Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів”. Однак у сучасній незалежній Україні, зважаючи на кризові часи, реалізація цих прав стає доволі сумнівною. />
Трохи історії
Ще в IV столітті до н.е. наглядачі на ринках Херсонесу пильно стежили за обігом товарів та захищали права скривджених покупців. Англійський монарх у ХІ ст. особисто долучався до справ про нечесну торгівлю.
Перша спілка захисту прав споживачів була заснована у США у 1936 році. Подібні організації виникли в 1951 році у Франції та Німеччині, в 1957 році у Великобританії, в 1960 році в Канаді. 15 березня 1962 року Президент Сполучених Штатів Америки Джон Кеннеді ухвалив "Білль про права споживачів". В ньому визначено чотири права: на безпеку товарів та послуг, на інформацію, на вибір, бути вислуханим у суді, якщо першими трьома правами нехтують. Тепер цей день відзначається у світі, як Всесвітній день споживача.
У 1960 р. засновано "Consumer International" — Міжнародну Організацію Споживчих товариств. Сьогодні до неї входить понад 200 державних, громадських, регіональних та інших організацій країн світу. В 1973 році ХХV сесія Консультативної Асамблеї Євросоюзу ухвалила "Хартію захисту споживачів", а в 1985 році Генеральна Асамблея ООН затвердила "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів".
Попереджені, але не захищені
В інформаційному просторі “прописана” величезна кількість проектів — телевізійних програм, колонок у поважних виданнях, у періодиці з’являється багато матеріалів, що присвячені якості товарів та захисту споживчих прав. Наведу лише деякі із заголовків: “Курячі нагетси є фальсифікатом”, “Сири для тостів можуть заподіяти суттєву шкоду здоров’ю” та інші. Несучи нерідко правдиву інформацію, вони лякають пересічних споживачів, примушуючи на деякий час відмовитися від придбання таким чином “розрекламованого” товару. Але дуже скоро все повертається “на круги своя”. Зрозуміло, що належною якістю товарів та послуг повинна опікуватись, насамперед, держава за допомогою двох держустанов — Держспоживстандарту та Укрметртестстандарту.
У 2008 році Держспоживстандарт України перевірив 746 суб’єктів господарювання. Було досліджено продукцію загальною вартістю 97,4 мільйона гривень. З’ясувалося, що переважна більшість підприємців не дотримується встановлених державою вимог нормативних документів. Зокрема, із загальної кількості перевірених суб’єктів господарювання у 614 (82,3 %) продукція (вартість 18,5 млн. гривень) не відповідала стандартам. Підприємцям-порушникам було надано 746 приписів про усунення недоліків, 502 приписи про заборону реалізації партій неякісної продукції і 336 приписів про загальну заборону реалізації товару. Також застосовано штрафні санкції на загальну суму 645,5 тисяч гривень, а 352 особи притягнуті до адміністративної відповідальності на суму 410,2 тисяч гривень. Всі ці заходи хоч якось стримували затоплення українського ринку морем фальсифікату та виробів, шкідливих для здоров’я.
Зважаючи на брак бюджетних коштів, Кабінет міністрів запропонував мораторій на проведення перевірок якості продукції. Цей захід у разі його впровадження діятиме до 2011 року і може суттєво зашкодити життю та здоров’ю українців. Перший заступник генерального директора державного підприємства «Укрметртестстандарт» Віктор Ример зазначив, що у разі ухвалення рішення про мораторій ринок України переповниться непотребом з-за кордону. За його словами, у той час, коли в Європі збільшується кількість перевірок якості, ми сприяємо ввезенню в Україну товарів, що визнані непридатними для продажу на Заході. А Держспоживстандарт вже не має коштів на проведення лабораторних досліджень якості, зокрема продуктів харчування. Визначення складу продукту, співвідношення інгридієнтів, наявність або відсутність шкідливих харчових домішок, безпеки для здоров’я перевірятиметься тільки органолептичним методом, тобто непридатність товару до вжитку визначатиметься за виглядом, запахом та терміном виробництва. Про це заявив начальник Головного київського міського управління з захисту прав споживачів Держспоживстандарту України Олег Дунаєвський.
На думку правозахисників, така ситуація є грубим порушенням прав людини. Голова “Міжнародної амністії” в Україні Світлана Побережець вважає, що економічний спад призвів до збільшення зловживань. “Економічну кризу слід вважати вибуховою речовиною, небезпечною для виникнення кризи у галузі прав людини. Сьогодні в ім’я стабілізації економіки, права людини відкинуто на задній план”, — висловилася вона.
Чи врятують обіцянки?
Чим допоможуть пересічному споживачу владні обіцянки і проекти за відсутності грошей, невідомо. У “Концепції розвитку державної метрологічної системи”, затвердженої розпорядженням Кабміну, підкреслюється важливість “забезпечення розвитку державної метрологічної системи у відповідності до пріоритетів державної політики, економічного розвитку країни, та світових тенденцій глобалізації метрологічної діяльності”. Та все ж присутній і деякий позитив: з 1 липня набуває чинності постанова Кабінету міністрів щодо спеціального маркування продуктів, які мають у своєму складі генетично модифіковані організми. Отже, якщо ми з вами привчимося читати етикетки, захистимо себе принаймі від алергій та інших шкідливих наслідків вживання ГМО. Сподіваючись, здебільшого, на совість товаровиробників.